Одним із пріоритетних завдань Управління фітосанітарної безпеки Головного управління Держпродспоживслужби Тернопільської області є своєчасне виявлення, локалізація і ліквідація регульованих шкідливих організмів. Щороку державні фітосанітарні інспектора здійснюють заходи державного нагляду – моніторинг на землях сільськогосподарського та іншого призначення, у багаторічних і лісових насадженнях, на деревах, чагарниках, у насадженнях закритого ґрунту, місцях обігу об’єктів регулювання, складських приміщень та інших об’єктах з метою своєчасного виявлення таких регульованих шкідливих організмів.
Зокрема, під час моніторингу лісових насаджень і дерев для виявлення карантинних ентомологічних шкідників державні фітосанітарні інспектора використовують феромонні пастки.
Наразі на території України, у тому числі і на Тернопільщині, триває фітосанітарний моніторинг на виявлення вкрай небезпечного карантинного шкідника - вузькозлатки ясеневої смарагдової (Agrilus planipennis Fairmaire), який завдає значної шкоди ясеневим насадженням.
Секретаріат Європейської та середземноморської організації захисту рослин (ЄОЗР) повідомив країни-члени ЄОЗР про перше виявлення цього карантинного шкідника на території Угорщини. Вогнище виявлено в безпосередній близькості до державного кордону з Україною в межах Закарпатської області (близько 1,6 км від Прикордонного пункту пропуску Лужанка – Берегшурань). Крім того, нещодавно повідомлено про виявлене вогнище златки у місті Ужгороді Закарпатської області. На території України вузькозлатку ясеневу смарагдову виявлено у Луганській, Донецькій областях та у місті Київ.
З огляду на поширення цього небезпечного карантинного організму, Головне управління Держпродспоживслужби в Тернопільській області звертає увагу громадян, що у випадку виявлення ознак пошкодження ясеневих дерев або підозри на заселення їх вузькозлаткою ясеневою смарагдовою невідкладно повідомляти про це Управління фітсанітарної безпеки за номером телефону 52-18-14.
Коротка характеристика шкідника.
Вузькозлатка ясенева смарагдова (Agrilus planipennis Fairmaire) - вкрай небезпечний агресивний стовбурний шкідник. Головними рослинами-живителями є представники роду ясен (Fraxinus sp.). Поселяється на живих, а також ослаблених деревах, що неминуче призводить до їх загибелі.
На вигляд дорослий жук смарагдово-зелений із золотистим, бронзовувато або фіолетовим блиском. Довжина тіла від 7,5 до 15 мм. Довжина дорослої личинки 26-32 мм. Самка відкладає яйця поодиноко (70-90 шт.) на поверхню і в тріщини кори дерева. Через 7-10 днів виходять личинки, які через кору проникають до лубу, яким харчуються протягом літа.
Лялькування та виліт жуків розпочинається з весни і продовжується все літо. Дорослі комахи живляться листям у кронах дерев. У сонячну теплу погоду вони активні з 6 до 20 години, в пошуках кормової рослини можуть перелітати на відстань до 1 км. За сприятливих умов, згідно наукових даних, природне поширення шкідника може становити 20-40 км на рік. У несприятливу погоду та вночі жуки можуть ховатись у листі та тріщинах кори.
Шкодочинність.
У заселених златкою дерев висихання починається з верхньої частини крони, після чого процес поступово поширюється вниз по дереву. На стовбурах з’являються водяні пагони, а біля основи стовбура – коренева поросль. Первинними ознаками є розтріскування кори і наявність звивистих личинкових ходів під корою. За високої щільності заселення загибель дерева настає на другий рік. Проте нерідко формуються хронічні осередки, у яких шкідник розвивається протягом кількох років, поступово ослаблюючи дерева. На ранніх стадіях заселення (у перший рік) виявити шкідника досить складно.
Основними ознаками пошкодження A. planipennis є:
відростання пагонів від стовбура;
відмирання окремих гілок та зріджена крона древа;
звивисті ходи личинок златки під корою, у камбії («серпантиноподібні», «змієподібні»);
D-подібні вихідні отвори імаго діаметром менше 1 см (зазвичай 3,5-4 мм).
На Тернопільщині триває феромонний моніторинг із виявлення вузькозлатки ясеневої смарагдової. Такий моніторинг сприяє вчасному виявлені небезпечного шкідника на ранніх стадіях його поширення і це допоможе оперативно організувати заходи з локалізації та ліквідації можливих виявлених вогнищ.
Тому, просимо громадян під час перебування у лісових масивах не пошкоджувати і не знищувати феромонні пастки виставлені державними фітосанітарними інспекторами. Їх збереження є важливою складовою ефективного моніторингу та захисту лісових насаджень.