У результаті адаптації українського законодавства до європейського в молочному секторі з 26 жовтня 2023 року набрали чинності нові положення щодо контролю державою безпечності та якості сирого молока. Зокрема набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення державного регулювання продовольчої безпеки та розвитку тваринництва» (ЗУ № 3221-IX). Цим документом вносяться зміни до Закону України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин» (ЗУ № 2042) в частині запровадження чітких механізмів проведення державного контролю сирого молока. Згідно з ЗУ № 2042, оператор ринку зобов’язаний розробити та впровадити процедури періодичної перевірки сирого молока для визначення рівня загального бактеріологічного забруднення (ЗБЗ) та кількості соматичних клітин (КСК), а також підтвердження відсутності в молоці залишків ветеринарних препаратів або інших інгібуючих речовин з урахуванням вимог наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України від 12.03.2019 № 118 (далі — наказ Мінагрополітики № 118/2019). Зразки сирого молока у місці його первинного виробництва та/або зберігання повинні відбиратися рандомізовано із періодичністю двічі на місяць для ЗБЗ (загальна бактеріальна забрудненість) та один раз на місяць — для КСК (кількість соматичних клітин) (мінімальна періодичність встановлена наказом Мінагрополітики № 118/2019) і досліджуватися в уповноваженій компетентним органом (Державною службою України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (далі — Держпродспоживслужба) лабораторії. На сьогодні в нашій області для цих цілей уповноважено єдину лабораторію, це Тернопільська регіональна державна лабораторія Держпродспоживслужби. Законодавством визначені референтні методи лабораторних досліджень для визначення рівня ЗБЗ та КСК:

ДСТУ EN ISO 4833−1:2014 (EN ISO 4833−1:2013) «Мікробіологія харчового ланцюга. Горизонтальний метод підрахунку мікроорганізмів. Частина 1. Підрахунок колоній за температури 30 °C методом розливу по чашках»;

ДСТУ ISO 13 366−1/IDF 148−1:2014 (ISO 13 366−1:2008/IDF 148−1:2008, ISO 13 366−1:2008/Cor 1:2009, IDT)) «Молоко. Підрахування соматичних клітин. Частина 1. Мікроскопічний (контрольний) метод».

   Право відбирати зразки сирого молока, крім інспекторів, лабораторій та офіційних лікарів, також надається уповноваженим ветеринарам, які знаходяться найближче до операторів тваринницьких потужностей — ферм.

   Зразки молока, відібрані на фермі, найкраще характеризують умови виробництва сировини. При виробництві молока багато факторів впливають на кількість мікроорганізмів та соматичних клітин у ньому (стан здоров’я тварини, зокрема наявність маститів, санітарний стан доїльного обладнання та посуду, підготовка вимені перед доїнням, здоювання перших цівок молока тощо). Ще одним важливим показником безпечності молока, який контролюється державою, є відсутність залишків ветеринарних препаратів та/або інших забруднюючих речовин, зокрема інгібіторів, щодо вмісту яких встановлено законодавчі обмеження та/або їх вміст не перевищує встановлені законодавством максимально допустимі рівні (наказ Міністерства охорони здоров’я від 23.12.2019 № 2646). Виробник молока зобов’язаний упровадити процедури, які забезпечують, що забруднене молоко чи молозиво не вводяться в обіг. Наказом Мінагрополітики № 118/2019 затверджено періодичність дослідження зразків сирого молока на вміст цих залишків — не рідше одного разу на місяць скринінговим методом, а також одного разу на півроку — референтним методом. Це може робитися частіше, якщо в інспектора, уповноваженого ветеринара виникне підозра щодо застосування ветеринарних препаратів та не відокремлення таких тварин на період виведення (каренції) цього препарату від інших тварин та потрапляння молока від тварин на лікуванні до загального надою.