Запобігання поширенню незареєстрованих генетично модифікованих організмів у відкритих системах

    Сьогодні біотехнологія стрімко виходить на перший план науково-технічного прогресу. Цьому, з одного боку, сприяє бурхливий розвиток сучасної молекулярної біології та генетики, а з іншого боку – гостра потреба в нових технологіях, а головне – ліквідувати нестачу продовольства.

    Основною метою створення генетично модифікованих рослин було вирішення проблеми дефіциту харчових ресурсів, зниження собівартості продуктів, створення їжі з новими, корисними властивостями.

    Рослини одержані методами генної інженерії, називаються генетично модифікованими, а продукти їх переробки — трансгенними або генетично модифікованими харчовими продуктами (ГМО).

    ГМО (англ. Genetically modified organisms, GMOs) – організми, генетичний матеріал яких був змінений шляхом, що не відбувається в природних умовах, на відміну від схрещування або природної рекомбінації. Відомо що першими генетично модифікованими рослинами, які були дозволені для масового поширення та використання, стали сільськогосподарські культури. Позитивними аргументами є те, що модифіковані рослини дають більш високу врожайність, можуть мати нові властивості, підвищену декоративну і харчову цінність. Модифіковані сорти стійкі до гербіцидів, несприятливих кліматичних умов, псування при зберіганні, стресів чи хвороб і шкідників.

    ГМ-сорти рослин, повинні відповідати вимогам біологічної та генетичної безпеки. Біологічна безпека, згідно з законом, полягає у відсутності негативного впливу на людину (в тому числі і на майбутні покоління), сільськогосподарські рослини і тварини, а також на інші живі організми.

    Використання генетично модифікованих організмів сортів сільськогосподарських рослин у відкритій системі на сьогоднішній день регулюється Законом України від 31 травня 2007 року № 1103-V «Про державну систему біобезпеки при створенні, випробуванні, транспортуванні та використанні генетично модифікованих організмів». Цей закон чітко регулює відносини між органами виконавчої влади, виробниками, продавцями, розробниками, дослідниками, науковцями та споживачами генетично модифікованих організмів та продукції, виробленої за технологіями, що передбачають їх розроблення, створення, випробування, дослідження транспортування, імпорт, експорт, розміщення на ринку, вивільнення в навколишнє середовище та використання в Україні, зі забезпеченням біологічної й генетичної безпеки.

   В Україні державну реєстрацію генетично модифікованих організмів сортів сільськогосподарських рослин проводить Міністерство аграрної політики та продовольства України.

   Сьогодні в Україні заборонено вирощувати генетично-модифіковані сорти з метою продажу до моменту внесення таких сортів в Державний реєстр генетично модифікованих організмів сортів сільськогосподарських рослин у відкритій системі. Також, закон про ГМО дозволяє селекцію ГМ-культур у разі, якщо розробки в цьому напрямку мають науковий інтерес і проводяться на базі лабораторій дослідних інститутів НАНУ.

   ГМ-культури які на сьогодні дозволені для використання в різних країнах, є - баклажан, солодкий перець, гвоздика, петунія, троянда, тютюн, томати, пшениця, картопля, цукрова тростина, квасоля, цикорій, мітлиця, евкаліпт, льон, диня, слива, ріпа, рис, сафлор, соя, кукурудза, ріпак, бавовна.

   Рослини, які були модифіковані як стійкі до гербіцидів, можуть передавати свої нові властивості диким родичам. Це може призвести до появи «адаптованих бур’янів». Пилок рослин за допомогою вітру, птахів і комах може переноситися на великі відстані, запліднюючи рослини близьких видів і передаючи їм свій генетичний матеріал (горизонтальне перенесення генів).

   Згідно Закону України «Про державну систему біобезпеки при створенні, випробуванні, транспортуванні та використанні генетично модифікованих організмів» статті 18 передбачено, що порушення вимог цього Закону і прийнятих на його основі нормативно правових актів тягне за собою цивільну , адміністративну, дисциплінарну або кримінальну відповідальність згідно із законом .

Відповідальність також несуть особи, які винні у:

- приховуванні або перекрученні інформації, що могло спричинити або спричинило загрозу життю та здоровлю людини чи навколишньому природному середовищу.

- використанні незареєстрованих ГМО або продукції , отриманої з їх використанням ( за винятком науково - дослідних цілей );

- недотриманні або порушенні вимог стандартів, регламентів, санітарних норм і правил використання, транспортування, зберігання, реалізації ГМО.

- порушення правил утилізації та знищення ГМО.

   Головне управління Держпродспоживслужби в Тернопільській області звертає увагу споживачам, що при купівлі насіння потрібно перевірити наявність та чинність сертифікатів, що засвідчують сортові та посівні якості насіння, звірити, щоб інформація зазначена в супровідних документах, відповідала нанесеній на етикетки пакувань. Вищевказані документи, відповідно до Закону України «Про насіння і садивний матеріал», видаються лише на сорти рослин, які не є генетично модифікованими.