У мережі Інтернет зустрічається інформація про виявлення небезпечного шкідника у квітковій продукції - західного квіткового трипсу (Frankliniella occidentalis Perg.). Управління фітосанітарної безпеки Головного управління Держпродспоживслужби в Тернопільській області інформує про шкодочинність, умови поширення та методи боротьби з даним регульованим шкідливим організмом.

    Західний квітковий трипс (Frankliniella occidentalis Perg.) – небезпечний шкідник, який відноситься до списку А-2: Карантинні організми, обмежено поширені в Україні. Крім того, існує високий ризик занесення цього шкідника з-за кордону в рослинній продукції (квіти, різноманітні горщикові та овочеві культури, зелень тощо). Більшість цієї продукції надходить із європейських країн, насамперед із Польщі, Нідерландів та Іспанії.

    Походить шкідник з Північної Америки. На територію Європи потрапив в 1983 році.

    Пошкоджує понад 250 рослин, що відносяться до 65 ботанічних родин. В умовах України західний квітковий трипс – це в першу чергу шкідник рослин, які вирощуються в закритому ґрунті. Найбільшої шкоди завдає квітковим. У відкритому ґрунті шкідник наносить шкоду абрикосам, нектаринам, персикам, сливам, гороху, томатам, полуниці, трояндам, тощо.

    Імаго і личинки західного квіткового трипсу висмоктують сік клітин паранхіми. Спочатку це викликає появу жовтих некротичних плям, своєрідної штрихуватості; поступово ці штрихи і плями зливаються. Пошкоджена рослинна тканина відмирає, в результаті утворюються отвори; листя в’яне і опадає.

    Окрім прямої шкоди, спричиненої живленням шкідника, значні втрати врожаю зумовлені також й тим, що трипс є переносником збудників вірусних захворювань рослин – тосповірусів. Особливо небезпечними є вірус плямистого в’янення томатів та вірусу смугастості тютюну. При дослідженні інфікованості дорослих особин західного квіткового трипса методом імунно-ферментної проби було встановлено, що близько 50% комах заражені вірусом плямистого в’янення томатів. Личинка інфікується живлячись хворими рослинами протягом 30 хв., а дорослі інфіковані комахи здатні протягом 3-10 днів заражати здорову рослину вже після 15 хв. живлення на ній. Близько 80% личинок мають здатність переносити віруси перед заляльковуванням.

    Шкідник розповсюджується у всіх стадіях розвитку при перевезенні заселених імаго, яйцями чи личинками квітів, овочів та інших пошкоджуваних рослин або в ґрунті вазонних культур, торфі. Таким пасивним способом трипс долає значні відстані між континентами і країнами. Розповсюдження шкідника можливе також з пакувальним матеріалом плодоовочевої та квіткової продукції (ящики, коробки, картон, папір, тирса), на транспортних засобах (літаки, потяги, автотранспорт).

    З метою виявлення західного квіткового трипса протягом вегетаційного періоду проводять візуальне обстеження теплиць, де вирощують квіткові і овочеві культури. Моніторинг може проводитися і за допомогою феромонних пасток. Феромонні пастки, а також кольорові клейові пастки використовують також для відловлювання західного квіткового трипса. Кольорові пастки можуть бути різними за розмірами, формою та забарвленням. Розміри залежать насамперед від щільності популяції та частоти перевірок. Для моніторингу шкідників найефективнішим є використання пасток синього кольору. Пастки розміщують біля вентиляційних отворів, дверей, у коридорах і безпосередньо над висадженими рослинами.

    Методи боротьби з західним квітковим трипсом. Система захисту рослин від шкідника залежить від культури. Однак у будь-якому разі за потреби проведення захисних заходів слід віддавати перевагу інтегрованій системі захисту рослин, яка передбачає комплекс агротехнічних, біологічних і хімічних методів боротьби із шкідником. Необхідно, щойно завезені рослини, утримувати певний період у зоні тимчасового карантину; декоративні культури, які найбільш всього уражуються трипсом (гвоздики, гербери, хризантеми та інші), потрібно зосереджувати в одному місці теплиці, що знизить його розселення на всій площі та дозволить проводити спрямовані обробки інсектицидами; при вході у теплицю та в місцях сортування квітів проводити посадку стійких до трипсу культур (аспарагус, календула, лілія, кали); у теплицях та поза їх межами своєчасно проводити знищення бур’янів, які є резерваторами західного квіткового трипса; після збирання врожаю обов’язково видалити і утилізувати всі рослинні рештки та інфіковані рослини; у теплицях, один раз на рік, проводити обробку ґрунту 2% розчином формаліну або парою під термостійкою плівкою (не менше 2-х годин); проводити обкурювання приміщень сіркою.

    В умовах захищеного ґрунту, до захисту рослин залучають певні види хижаків і паразитів, які здатні стримувати ріст популяції західного квіткового трипса: Amblyseius cucumeris – протягом дня знищує до 5 личинок першого віку; Amblyseius barkeri – особливо ефективний проти трипса на посівах огірків. Orius majuscus - протягом усього життєвого циклу хижак споживає до 130 личинок; Orius Iqaevigatus - протягом дня знищує до 5 личинок.

    Оскільки трипси ведуть прихований спосіб життя, оселяючись у квіткових бруньках, квітках, під різними лусочками на рослинах, більша частина популяції є невразливою для звичайних хімічних обробок, тому хімічна боротьба з ними досить ускладнена. А також для трипсів характерний високий ступінь резистентності, тобто здатність до швидкого набування стійкості до більшості пестицидів, які проти них застосовувалися.

    Найкращим методом боротьби із цим шкідником є профілактика — важливо не допустити потрапляння шкідливого організму в тепличне господарство.

    З метою запобігання проникненню на територію України регульованих шкідливих організмів імпортні об’єкти регулювання мають бути вільними від карантинних організмів. У разі, виявлення регульованих шкідливих організмів в імпортних вантажах, усі вони підлягають знезараженню, знищенню або поверненню до країни - імпортера.