Весняне підживлення плодово-ягідних культур: запорука щедрого врожаю

Щоб сад тішив рясними та якісними врожаями, недостатньо лише посадити дерева й кущі. Вони потребують системного догляду, зокрема своєчасного та збалансованого підживлення відповідними видами добрив у правильних дозах.

Чому весняне підживлення є необхідним?

Зима - найскладніший період для рослин. Протягом холодних місяців дерева й кущі практично не отримують поживних речовин, а частина елементів живлення вимивається з ґрунту талими водами та опадами. Тому на початку вегетації сад відчуває дефіцит макро- та мікроелементів.

Без своєчасного поповнення поживних речовин неможливо забезпечити повноцінний розвиток рослин і належний рівень плодоношення.

Фруктові дерева та ягідні чагарники, як і інші культури, у цей період потребують азоту, фосфору та калію для повноцінного росту й розвитку.

Азот - перший елемент, необхідний у вегетаційний період. Він є ключовим учасником ростових процесів: допомагає кореневій системі набирати силу, сприяє приросту зеленої маси, формуванню нових листків, цвіту та плодів. Застосування азотовмісного підживлення - важливий крок до підвищення врожайності та покращення якості плодів.

Наступними за значенням є фосфор і калій. Фосфор (P) особливо важливий у період формування зав’язі. Він сприяє активізації розвитку рослин, зміцненню кореневої системи та збільшенню врожайності. Калій (K) підвищує стійкість до несприятливих зовнішніх умов і хвороб, позитивно впливає на якість плодів та їх лежкість.

Водночас актуалізується потреба в мікроелементах, зокрема Mg, Fe, S (сірка), B, Mn, Cu, Co. Від їх наявності в ґрунті також залежить здоров’я саду й те, наскільки врожай буде якісним і смачним. Джерелами всіх зазначених поживних компонентів є органічні добрива та збалансовані мінеральні комплекси.

Актуальна органіка

Органічні добрива, що підходять для весняного підживлення: перегній, курячий послід, коров’ячий гній, компост, торф. Також ефективною є мульча - листяна, солом’яна або тирсова.

Найчастіше використовується перегній. Це органічне добриво є доступним, покращує структуру ґрунту та сприяє розвитку кореневої системи. Його вносять у кількості приблизно п’яти відер на одне дерево. Зерняткові культури удобрюють шляхом внесення під перекопування, кісточкові — методом розкидання.

Ефективним добривом є й курячий послід. Він містить значну кількість мікро- та макроелементів і швидко компенсує дефіцит азоту. Готують його так: послід розводять водою у пропорції 1:10. Для одного дерева використовують близько 5 літрів такого розчину.

Органічні добрива загалом є результативними та добре підходять для підживлення плодових і ягідних культур.

Мінеральні добрива, які можуть знадобитися навесні:

Суперфосфат - фосфоровмісне добриво, універсальне, оскільки підходить для всіх плодових дерев і ягідних чагарників. Забезпечує покращене живлення кореневої системи, інтенсифікує розвиток бруньок і плодів. Не комбінується із сечовиною та аміачною селітрою. Норма внесення - 40–70 г на дерево або кущ.

Сульфат калію - безхлорне калійне добриво. Підвищує стійкість рослин до несприятливих погодних умов (посухи та заморозків), допомагає протистояти хворобам. Не слід змішувати з нітратом кальцію та фосфоритним борошном. Оптимальна норма - 20–30 г на один кущ.

Хлористий калій - концентроване калійне добриво. Сприяє збалансованому живленню, пом’якшує стрес від сильної спеки та морозів, підвищує стійкість до хвороб і частини шкідників, покращує формування зав’язі, підвищує лежкість урожаю, робить плоди смачнішими, поживно цінними та надає їм товарного вигляду. Для використання 20 г препарату розчиняють у кількох відрах води.

Нітроамофоска - джерело трьох основних елементів: азоту, фосфору та калію. Стимулює ростові процеси, рясне цвітіння, насичує рослини поживними речовинами та прискорює плодоношення. Під плодові дерева вноситься у кількості 70–90 г навколо стовбура; під ожину та малину - 40 г/м²; для одного куща смородини або аґрусу - 70 г.

Сечовина (карбамід) - азотне добриво, одне з найпоширеніших для весняного підживлення плодових дерев і ягідних кущів. Забезпечує активний ріст, зміцнює імунітет, позитивно впливає на врожайність. Застосовується у період формування листя та бутонів. Не поєднується із суперфосфатом і доломітовим борошном. Робочий розчин готують, розчиняючи 20 г добрива в 10 л води.

Аміачна селітра - ефективне азотне підживлення, що сприяє підвищенню продуктивності плодових і ягідних культур, покращує смакові якості плодів і стримує розвиток деяких патогенних мікроорганізмів. Не можна застосовувати разом із тирсою та торфом. Норма внесення - 30 г на кожне дерево з рівномірним розкиданням по ґрунту та подальшим ретельним поливом.

Промислові мінеральні добрива відзначаються не лише ефективністю та простотою застосування, а й збалансованим складом, що містить комплекс макро- і мікроелементів у доступній для рослин формі.

Насамперед навесні доцільно використовувати азотовмісні добрива (карбамід, аміачну селітру). Розчинні мінеральні добрива можна розсипати по снігу навколо стовбурів. Ці ділянки бажано підготувати ще з осені, розпушивши ґрунт. Під час танення снігу тала вода проникає вглиб до коріння, несучи із собою азот та інші важливі хімічні елементи.

Оптимальний розподіл азотних добрив має бути рівномірним у радіусі приблизно 50 см, а в ідеалі - відповідати ширині крони. Саме в цій зоні розташовані активні кореневі закінчення, які інтенсивно поглинають поживні речовини. Під молоді дерева зазвичай вносять близько 40 г азотного добрива, під дорослі - 100–120 г.

Дуже важливо не перевищувати рекомендовані норми, оскільки надлишок азоту може завдати суттєвої шкоди. Дерево почне надмірно нарощувати кореневу систему й крону, тоді як на формування зав’язі та плодів ресурсів залишиться недостатньо. Крім того, надлишкове азотне живлення може спровокувати грибкові захворювання та послабити імунітет рослин.

Для саджанців і молодих дерев ефективною є суміш сечовини, гною та посліду. Ці компоненти розводять водою та вносять безпосередньо під дерева й кущі.

Отже, березень - час для перших азотних підживлень, після чого настає черга інших добрив із внесенням через певні інтервали.

Квітень

У цьому місяці настає час другого підживлення плодових дерев та ягідних чагарників. Коли рослини цвітуть і активно формується листяна маса, зростає потреба в калії (K) та фосфорі (P). Фосфор необхідний насамперед кореневій системі для зміцнення, стимулювання росту та надійної фіксації в ґрунті. Калій покликаний підвищувати стійкість дерев і кущів до захворювань та несприятливих зовнішніх впливів, а також збільшувати вміст цукрів у плодах. Він надзвичайно важливий для формування нових пагонів, а отже - для саджанців і молодих рослин загалом.

Спочатку, у першій половині квітня, доцільно використовувати фосфорні добрива (суперфосфат). Оптимальна норма - близько 60 г для дорослих дерев і 30 г для молодих із заглибленням у прикореневій зоні поблизу коріння. Далі настає сприятливий період для внесення калійних добрив (сульфату калію, калімагнезії, калійної солі) - по 20–25 г під кожне дерево. Після завершення цвітіння сад можна додатково підживити органічними добривами.

Травень

Це період формування зав’язі та початку росту плодів. У цей час деревам і чагарникам для повноцінного розвитку особливо потрібні органічні підживлення (гній, компост, біогумус). Якщо органічних добрив немає, можна використати спеціальне комплексне добриво з помірним переважанням азоту. Важливо, щоб воно відповідало типу ґрунту.

Способи внесення органічних добрив у травні можуть бути різними: закладення у заздалегідь сформовані в ґрунті ямки; внесення під перекопування із землею; змішування з розпушеним ґрунтом у пристовбуровому колі; поєднання з мульчею, соломою або перепрілим листям.

Основні рекомендації для досягнення бажаних результатів

Якщо азотовмісні добрива були внесені восени, навесні цей етап можна пропустити та одразу перейти до фосфорно-калійних підживлень. Азотні підживлення й обрізування молодих дерев не слід проводити в один рік, оскільки це може спричинити затримку плодоношення. Починати удобрювати сад варто ще під час посадки, використовуючи фосфорні, калійні та органічні добрива, тоді як у застосуванні азоту на цьому етапі потреби немає. Підживлювати плодові дерева оптимально з другого року після посадки, коли відбулося повне укорінення.

Навесні ефективним є поєднання мульчі з мінеральними добривами. Органічні добрива необхідно розводити водою, тоді як мінеральні можна застосовувати як у сухому, так і в рідкому вигляді відповідно до рекомендацій виробника. Під час змішування органічних і мінеральних добрив доцільно зменшувати їхні норми. Кожен компонент спочатку розчиняють окремо у воді, після чого поєднують і доводять розчин до необхідного об’єму.

Кісточкові культури особливо потребують підживлення до 4–5-річного віку. Зерняткові ж потребують підвищених норм добрив порівняно з кісточковими. Внесення добрив у пристовбурове коло є актуальним до п’ятирічного віку дерев.

Склад, структура та родючість ґрунту мають вирішальне значення. Якщо ґрунт родючий, органічні добрива можна вносити не щороку, а раз на два-три роки. На бідних ґрунтах органіку іноді доводиться застосовувати щорічно або навіть кілька разів за сезон. Від якості ґрунту залежить не лише періодичність, а й дозування: на родючих чорноземах норми можуть бути меншими, на лісових ґрунтах - більшими.

Кожній культурі слід приділяти окрему увагу, адже різні рослини по-різному реагують на ті чи інші добрива. Тому весняне підживлення кожного виду необхідно проводити індивідуально, обираючи найбільш оптимальний варіант.

Яблуні

Навесні яблуні необхідно підживлювати двічі, а інколи й тричі. Після сходу снігу слід провести перше азотне підживлення за допомогою мінеральних азотовмісних добрив або органіки. Добрива вносять не під самий стовбур, а в пристовбурове коло по периметру крони, попередньо рясно поливши ґрунт.

Друге підживлення здійснюють у період цвітіння. Використовують суперфосфат, сульфат калію, пташиний послід, карбамід. Якщо добрива розчиняють у воді, підживлення проводять у суху погоду. У разі дощу або ймовірності опадів їх застосовують у сухому вигляді.

Втретє дерева підживлюють після цвітіння, на початку формування зав’язі. Використовують нітроамофоску та сухий гумат калію. Як альтернативу можна застосовувати зелені добрива.

Яблуні добре реагують і на позакореневі підживлення, які проводять після формування зеленої маси, приблизно через три тижні після цвітіння. Обприскують стовбур, гілки та листя. Ефективною є сечовина, яка не лише підживлює, а й допомагає протистояти низці хвороб. Також для обприскування крони можна використовувати золу, розчинену у воді. Обробку проводять кілька разів під час дозрівання плодів з інтервалом 10–15 днів.

Яблуні добре відгукуються на такі заходи: вони потребують значної кількості поживних речовин, але й віддячують рясним, смачним та ароматним урожаєм.

Груші

Схема весняного підживлення груш подібна до удобрення яблунь. Перше азотне підживлення проводять одразу після пробудження дерев і сходу снігу. Застосовують прикореневе внесення під перекопування коров’яку, гноївки, пташиного посліду, аміачної селітри або сечовини. Форма внесення - тверда чи рідка - залежить від погодних умов.

Добрива вносять у пристовбурове коло, відступивши приблизно пів метра від штамба. Позакореневе підживлення можна здійснювати карбамідом. Якщо органічні добрива не застосовували або ґрунт є бідним, надалі використовують комплексні мінеральні добрива, зокрема нітроамофоску.

Загалом груші потребують дворазового весняного підживлення - до цвітіння та після нього. Третє підживлення зазвичай проводять уже влітку.

Вишні

Вишневі дерева удобрюють під час посадки, після чого до трирічного віку додаткових підживлень не потребують, оскільки використовують поживні речовини, внесені раніше.

На родючих ґрунтах достатньо двох весняних підживлень. На бідніших - трьох: кореневе внесення азотовмісних добрив (селітри або карбаміду), органічне підживлення під час цвітіння (настій зеленої трави або пташиний послід) та внесення гною або компосту в пристовбурове коло з перекопуванням після завершення цвітіння.

Якщо вишні погано ростуть і врожаї невисокі, починаючи з п’ятого року життя доцільно застосовувати під час цвітіння комплексні добрива, а згодом - нітрофоску або діамофоску.

Сливи

Слива надає перевагу слабколужному ґрунту, тому під час підживлення варто використовувати золу. Починати удобрювати дерево слід із дворічного віку, застосовуючи карбамід.

У трьох-чотирирічному віці проводять три кореневі підживлення, одне з яких - на початку травня, а також одне позакореневе. До цвітіння сливу підживлюють комплексом сечовини та сульфату калію або аміачною селітрою з внесенням під перекопування. Після цвітіння застосовують карбамід і нітрофоску. У період дозрівання плодів використовують органічні добрива - пташиний послід, гній, компост або сухі органічні комплекси.

Абрикоси

Навесні абрикоси особливо потребують азотних добрив, які можна вносити як кореневим, так і позакореневим способом. Підживлення починають із дворічного віку.

Перед цвітінням ефективним є полив розчином аміачної селітри, а до набухання бруньок - обприскування карбамідом. Під час цвітіння та після нього застосовують гній, компост, послід, сечовину або комплексні мінеральні добрива, що містять азот, фосфор і калій.

Швидкість засвоєння поживних речовин абрикосами залежить від температури повітря та рівня вологості ґрунту.

Ягідні чагарники

Малина, ожина, смородина та інші ягідні культури навесні добре реагують на аміачну селітру й сульфат амонію. Ці добрива доцільно поєднувати з розпушуванням ґрунту та поливом.

Під корінь можна вносити золу, сечовину, гній і селітру. Якщо листя жовтіє, застосовують аміачну селітру або нітрат амонію. У травні корисно проводити позакореневі підживлення суперфосфатом і сульфатом калію (особливо добре на них реагує аґрус), а також сульфатом марганцю та борною кислотою.

Підвищити врожайність можна шляхом обприскування розчином перманганату калію, борної кислоти та мідного купоросу.

Весняні підживлення значно підвищують урожайність. Грамотно та своєчасно внесені протягом вегетаційного періоду добрива мають вагоме значення для розвитку рослин, їх здоров’я та стабільного плодоношення. Сподіваємося, що наведені рекомендації допоможуть чітко визначити, чим, як і коли саме навесні удобрювати сад.

Приділіть достатньо уваги плодово-ягідним культурам навесні - і восени ви збиратимете соковиті яблука, ароматні груші, смачні сливи та інші корисні плоди й ягоди, які вирощуєте на своїй ділянці.