Спеціалісти Управління фітосанітарної безпеки розповідають про обмежено поширену в Україні карантинну хворобу Пасмо льону

Пасмо льону – карантинна хвороба, що викликана грибом Mycosphaerella linicola Naumov. Хворобу вперше виявлено в Аргентині в 1911 році. Уражує всі види роду Linum. Найбільш вразливий – льон-довгунець (Linum usitatissimum). 

Гриб, що викликає пасмо льону, здатний розвиватися в широкому діапазоні температур. При температурі повітря +18-23 °С швидкість зростання та поширення патогену найбільш висока. Уражує всі надземні частини рослини з моменту сходів до кінця вегетації.  Негативний вплив хвороби виявляється у зріджуванні сходів льону, значному зменшенні кількості насіння та якості одержуваного волокна. Волокно стає коротким і легко розривається при обробці. Втрати врожаю становлять 30-50%, інколи – 70%. На уразливих сортах льону пасмо знижує вміст олії на 9%. У коробочках, що розвинулись, утворюється щупле і неповноцінне насіння. Уражене насіння має сизий відтінок та втрачає блиск, а на поверхні його помітні горбики спороношення збудника.

Перші ознаки пасмо льону можна побачити вже на сходах чи у фазі «ялинки». На рослинах, переважно на сім’ядолях, з’являються коричневі плями. Вони швидко збільшуються в розмірах і повністю охоплюють весь сім’ядольний листочок, який незабаром опадає. Поступово плями поширюються і на справжнє листя, розростаючись на них. У цій фазі захворювання плями світлішають у центрі і на них утворюються чорні крапки – пікніди грибка. Заражене листя з розвитком на них захворювання відмирає, а хвороба переходить на стебла і верхні листочки. На стеблах коричневі плями поступово розростаються та охоплюють стебло. Від чергування ураженої (коричневої) та здорової (зеленої) тканин стебла набувають строкатого забарвлення. При сильному ураженні плями зливаються, а все стебло стає коричневим з масою чорних пікнід. Уражені рослини робляться кошлатими від уривків луб’яних волокон. При сильному ураженні все поле набуває сірого відтінку. Захворювання переходить на бутони, які засихають, покриваються пікнідами та опадають. Уражені молоді коробочки також засихають та опадають.

Розповсюджується пасмо льону насінням, через ґрунт, в який гриб потрапляє з рештками урожаю – стернею, трестою, волокном, частинами стебел, листочками. Особливо небезпечне заражене насіння. Насіння, яке зібране з уражених рослин, несе на своїй поверхні величезну кількість спор. Воно може мати також і внутрішню інфекцію у вигляді міцелію гриба. У період вегетації спори грибка розносяться комахами, дощем, вітром. Збудник хвороби (грибок) може зберігається на рослинних рештках льону або в ґрунті щонайменше 4 роки. Швидке розповсюдження захворювання спостерігається на полях в період дозрівання льону. Утворенню плям на рослинах і подальшому поширенню хвороби сприяють висока відносна вологість повітря, рясні опади й температура понад 20°С.

Заходи захисту:

• обов'язкове дотримання сівозміни (не висівати насіння льону на зараженій ділянці раніше, ніж через 6-7 років після виявлення);
• запобігання загущеності посівів, знищення бур'янів;
• використання стійких сортів та протруєного насіння;
• дотримання просторової ізоляції між виробничими і насінницькими посівами.

Фітосанітарні заходи. 

Забороняється завезення насіннєвого матеріалу льону з регіонів поширення M. linicola. У випадку виявлення цього карантинного захворювання в імпортних вантажах, вся партія імпортного льоноволокна підлягає поверненню, знищенню або переробці у визначеному місці, під контролем державного фітосанітарного інспектора.