Мишоподібні гризуни - небезпечні шкідники

Виробництву рослинницької, зокрема зернової продукції значних збитків завдають мишоподібні гризуни, які щорічно залишаються небезпечними шкідниками, заселяючи великі площі сільськогосподарських угідь і створюють загрозу пошкодження посівів зернових культур, ріпаків, багаторічних трав, просапних, овочевих культур і плодових насаджень. За сприятливих умов їх розвитку вони можуть розмножуватися у великій кількості на значній території й знижувати врожайність озимих зернових, озимого ріпаку, та багаторічних трав від 30 до 70%, а також здатні завдати величезних збитків на складах, зерносховищах та елеваторах. Вони небезпечні в епідеміологічному відношенні, як переносники небезпечних інфекційних захворювань для людей та свійських тварин.

До мишоподібних гризунів відносять численну групу хребетних тварин. Їхні представники належать до різних родин: мишей, хом’якових (полівки), білячих (ховрахи), тощо. В природно-кліматичних умовах Тернопільської області найбільш поширеними і шкідливими є представники сімейства хом’якових: полівка звичайна (сіра) і полівка гуртова, а також сімейства мишині: миша польова, миша хатня, миша курганчикова.

Найпоширенішими серед гризунів є полівки звичайні, які мають компактне тіло з сірою спинкою і буро-білим животиком, короткий хвіст та ноги і ледве помітні вуха. У полі полівки риють неглибокі нори, які мають виходи на поверхню та безліч розгалужень. На глибині біля півметра знаходиться гніздова камера, вистелена сухими травниками. Полівки розмножується протягом року. Найплодючіші гризуни – восени, до настання похолодань. Самки дають від 3-4 до 7 і більше приплодів по 3-8 і більше малят у кожному. За наявності достатньої кількості корму та відсутності відлиг, полівки, які живуть на посівах сільськогосподарських культур успішно розмножуються взимку. Сприятливі місця для зимівлі полівок — скирти соломи і сіна та посіви озимої пшениці, особливо по чорному пару, які встигли восени пройти фазу кущіння, площі багаторічних трав із великим травостоєм. У таких місцях навіть при промерзанні ґрунту й наявності снігового покриву полівки не відчувають нестачі корму і не витрачають енергію на його добування, адже біля нори є великий запас зеленої маси.

В нашому регіоні в зимовий період склалися помірні умови для розвитку та поширення мишоподібних гризунів. Відмічено зростання чисельності у другій декаді січня. Ними було заселено 30-75 відсотків площ озимих зернових із чисельністю 1,1-2,0 жилих колоній на гектар, 40-70 відсотків площ озимого ріпаку із чисельністю 1,3-3,0 жилих колоній на гектар, 53-100 відсотків багаторічних трав із чисельністю 2,6-5 жилих колоній на гектар. Занедбані сади і присадибні ділянки заселені на сто відсотків із чисельністю 2,9-5 жилих колоній на гектар.

Економічними порогами шкодочинності є– 3-5 і більше колоній на 1 га посівів с/г культур. Щоб визначити потребу в обробках, слід знати чисельність мишей на кожному полі. Для цього підраховують кількість колоній і нір на визначеній ділянці 0,25 га (100х25 або 50х50 метрів — за високої чисельності) або на прямолінійних маршрутах по діагоналі поля 1000 м завдовжки (1200 чоловічих або 1400 жіночих кроків) та 5 м (0,5 га) завширшки за малої кількості гризунів. На кожному полі до 200 га закладають один маршрут або ділянку. У другій половині дня притоптують усі виходи в колоніях, а вранці наступного дня підраховують відкриті виходи та визначають кількість жилих колоній і нір.

У зниженні чисельності мишоподібних гризунів, зокрема сірих полівок, важливу роль відіграє система запобіжних заходів. Серед них найважливішими є агротехнічні: збирання без втрат врожаю, боротьба з бур’янами на полях і в місцях резервації гризунів (у лісосмугах та на узбіччях доріг), вчасна і якісна зяблева оранка, — які позбавляють гризунів корму та надійного сховища.

За високої щільності гризунів на полях та в первинних резерваціях потрібно вжити винищувальні заходи, застосовуючи хімічні і біологічні засоби боротьби. Застосовуючи родентициди, слід враховувати видовий склад гризунів, пори року. Найкращою принадою для мишей, що живляться насінням рослин, є зерно пшениці; для полівок узимку – лише зерно, проте влітку у спекотну погоду більш ефективними є соковиті рослинні принади. Ефективність зернової принади в боротьбі з полівками може бути дуже низькою, адже молоді полівки, що народжуються взимку, зерном не живляться і тому зернової принади уникають, у такому разі слід використовувати аміачну воду. Проти польової миші зернові отруєні принади неефективні, бо польова миша (і лише вона), поїдаючи зерно завжди вилущує його, відкидаючи оболонку, що містить у собі найбільше отрути. В таких випадках в зерновій принаді слід 10 – 15% зерна замінювати на свіжу подрібнену моркву або буряк. Ефективним проти цього гризуна може бути також застосування аміачної води або м’які брикети. У даний час, коли землі в окремих господарствах, власників земельних часток (паїв), городів залишаються незораними й до мишей руки не доходять, слід чекати зростання чисельності мишоподібних гризунів.

Для захисту складських приміщень, зерносховищ, господарських будівель та приміщень, насамперед, необхідно забезпечити непроникливість у них гризунів, при потребі застосувати винищувальні заходи (хімічні та механічні) та дотримуватись належного фітосанітарного стану.

Для захисту сільськогосподарських культур застосовують біологічні та хімічні препарати згідно «Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні». Біологічні препарати надійно захищають урожай та безпечні для людей і довкілля.

При роботі з родентицидами та біопрепаратами використовуйте індивідуальні засоби захисту та дотримуйтеся правил особистої гігієни.