Японський жук (Popillia japonica Newman) - небезпечний шкідник-поліфаг, який пошкоджує понад 300 видів рослин. Серед основних рослин-господарів: виноград звичайний, гліцинія, ліщина звичайна, соя звичайна, яблуня домашня, квасоля звичайна, абрикос, черешня, персик, терен, троянда. Інші поширені рослини-господарі – клен, тополя, липа, в'яз, спаржа, люцерна, сливи, дуб, ожина, малина. В Україні шкідник відсутній та включений до списку А-1 «Карантинні організми, відсутні в Україні» Переліку регульованих шкідливих організмів.
Батьківщиною японського жука є Японія. Нині він поширений у низці країн Європи, зокрема в Італії, Португалії (Азорські острови), Швейцарії, Хорватії та Словенії. Окремі осередки виявляли також у Нідерландах і Німеччині.
В Україні шкідник не виявлений, однак може бути занесений і основними шляхами є ввезення садивного матеріалу із грунтом із країн поширення, а також із рослинами для садіння та зрізаними квітами. Також не є виключення і транспортні засоби, якими дорослі жуки можуть переміщуватися випадково.
На вигляд дорослий жук P. japonica подібний до поширеного у нас хрущика садового (Phyllopertha horticola), він яскравого металево-зеленого та мідно-бронзового кольору, овальної форми, розміром від 8 до 11 мм у довжину та від 5 до 7 мм у ширину. Самка зазвичай більша за самця. Уздовж кожної бічної сторони надкрил є п'ять пучків білого волосся та дві дорсальні плями білого волосся на останньому сегменті черевця. Життєвий цикл P. japonica зазвичай має одне покоління на рік.
Дорослі жуки з'являються наприкінці травня – на початку червня та активно живляться до вересня. Самки відкладають 40–60 яєць у ґрунт. Личинки живляться корінням рослин, зимують у ґрунті та навесні продовжують розвиток.
Шкодочинність жука досить велика. Найхарактернішими ознаками пошкодження є скелетування листків, коли жуки виїдають тканину між жилками, внаслідок чого листки темнішають і опадають. На пелюстках квітів жуки виїдають отвори неправильної форми. Пошкодження на кукурудзі проявляється в утворені недорозвинених і деформованих зерен. Плоди яблуні, персика, сливи, нектарина, малини та айви можуть бути повністю зіпсовані через виїдання м'якоті. Личинки пошкоджують кореневу систему трав'янистих рослин, що призводить до пожовтіння, в'янення та відмирання газонів і пасовищ.
Для своєчасного виявлення шкідника проводиться постійний фітосанітарний контроль імпортованої продукції та моніторинг територій. У разі виявлення застосовується комплекс заходів боротьби, що включає механічні, агротехнічні, біологічні та, за необхідності, хімічні методи.
Спеціалісти Управління фітосанітарної безпеки Головного управління Держпродспоживслужби в Тернопільській області цього року проводять моніторинг сільськогосподарських угідь на наявність цього небезпечного шкідника, а також проводять інформаційно-роз'яснювальну роботу щодо характеристики, шкодочинності та методів боротьби.
Звертаємо увагу, що обізнаність та своєчасне виявлення таких небезпечних карантинних шкідників є важливою складовою захисту сільського господарства та довкілля.