Стратегічна сесія щодо запобігання сексистській рекламі: співпраця Індустріального Ґендерного комітету та Держпродспоживслужби

З 3 по 5 жовтня 2024 року відбулася "Стратегічна сесія: Консолідація зусиль Індустріального Ґендерного комітету з реклами та представників Держпродспоживслужби щодо попередження появи сексистської реклами", за підтримки Представництва Фонду ім. Фрідріха Еберта в Україні. У заході взяв участь завідувач сектору контролю за рекламою та дотриманням антитютюнового законодавства Управління захисту прав споживачів та контролю за регульованими цінами Головного управління Держпродспоживслужби в Тернопільській області.

Під час семінару розглянуто низку важливих питань, серед яких:

• особливості розгляду справ про порушення законодавства щодо реклами в частині дискримінації за ознакою статі;
• огляд чинного законодавства та критерії визначення дискримінаційної реклами за ознакою статі;
• обговорення проблематики роботи з Інтернет-рекламою;
• презентація справ Держпродспоживслужби за 2023 рік та перше півріччя 2024 року;
• аналіз нових дискримінаційних практик рекламодавців;
• обмін досвідом між учасниками.

Нагадаємо, що 8 січня 2022 року набули чинності зміни до Закону України "Про рекламу" (відповідно до Закону України від 10.09.2021 № 1750-ІХ), якими було визначено поняття "дискримінаційна реклама" та "дискримінаційна реклама за ознакою статі".

Дискримінаційна реклама — це реклама, яка містить або використовує твердження чи зображення, що є дискримінаційними за ознаками раси, статі, віку, релігійних чи політичних переконань, етнічного походження та інших ознак. Також вона може дискредитувати товари інших осіб.

Дискримінаційна реклама за ознакою статі — це реклама, яка містить твердження або зображення, що демонструють інтелектуальну, фізичну чи соціальну перевагу однієї статі над іншою, обмежують свободу вибору людини або принижують її гідність за статевою ознакою. Вона також може показувати насильство за ознакою статі або використовувати людське тіло виключно як сексуальний об'єкт з метою привернення уваги споживачів.

Важливо звертати увагу на контекст. Наприклад, зображення жінки в рекламі косметики або нижньої білизни є доречним, тоді як використання дівчини в бікіні для реклами побутової техніки вважається дискримінаційним.

У випадку виявлення порушень етичних, гуманістичних чи моральних норм в рекламі, або якщо реклама містить ознаки дискримінації, слід звертатися до Головного управління Держпродспоживслужби в Тернопільській області.