Що необхідно знати про самшитову вогнівку?

   Самшит - один з найдавніших декоративних чагарників, який використовується в ландшафтному дизайні для озеленення територій і створення живоплотів.

   Власники самшитових декоративних насаджень в області останнім часом не раз стають свідками того, як вічнозелені кущі несподівано всихають. Причиною, як виявляється, є шкідник самшитова вогнівка (Cydalima perspectalis).

   Фахівці Управління фітосанітарної безпеки Головного управління Держпродспоживслужби в Тернопільській області надають коротку характеристику та методи боротьби з даним шкідником.

   Самшитова вогнівка – це вид метеликів. Їх гусениці живляться листками самшиту. Розвиток вогнівки проходить дуже швидко – за літо з’являються мінімум два покоління шкідника. Якщо сприятливі умови – тепла весна, затяжна осінь, може з’являтися і три покоління. Самки відкладають яйця зеленувато-жовтого кольору купкою на нижню сторону листків рослини самшиту. Далі з’являються гусениці – зеленувато-жовті, можуть бути жовтувато-коричневими. Дорослий метелик самшитової вогнівки досить великого розміру, має розмах крил до 45 мм. Крила світло-блакитні, з коричневою окантовкою по краю, низ обрамлений бахромою з коротких тонких волосків.

    Батьківщина шкідника – Східна Азія. До Європи він потрапив з Китаю, вперше метеликів було виявлено в Німеччині у 2006 році, потім вони швидко поширилися іншими країнами. В Україні вогнівку вперше зафіксовано у 2014 році на Закарпатті біля Мукачева, куди вона потрапила зі Словаччини.

    Основні ознаки, за якими можна дізнатися заселення самшиту вогнівкою:

• побіління листя самшиту (найперша ознака);
• листя і пагони густо вкриті павутинням, яке засмічене екскрементами гусениць і чорними головними оболонками;
• здорові кущі всього за 2-3 місяці перетворюються в сухі трухляві гілки;
• земля всіяна екскрементами, шаром «недогризків» зелені, які видають неприємний специфічний запах.
• Часто буває, що люди не звертають увагу на перші ознаки ураження куща шкідником, а потім боротися з ним вже пізно.

    Коли вогнівка з’їдає все листя, починає гризти кору молодих пагонів, не даючи шансів наступного року відновитися рослині. Коли шкідника багато, він починає переходити на інші дерева, наприклад, – ясени, клени. Але ці дерева не є кормовою базою, тому і не живиться їх листками, а отже, як правило, шкідник гине.

    Самшит має у листочках алкалоїди, які є отруйними для багатьох комах. Самшитова вогнівка навпаки з'їдає ці листочки, нагромаджує в собі алкалоїди, тому її гусениці не люблять птахи і відповідно природних ворогів цей шкідник немає.

    Тим, хто має самшит і хоче зберегти його, потрібно постійно тримати ці рослини під контролем. Якщо на вашій ділянці один-два кущі самшиту, при виявленні перших пошкоджень, можна спробувати застосувати механічний метод боротьби: обрізати пошкоджені гілки, зібрати та знищити яйцекладки та гусениці. Проте, це міра тимчасова і вона неефективна, коли кущів багато. Для боротьби зі шкідником пропонуються цілі схеми препаратів — інсектициди контактної дії та системної дії, які мають захисний ефект до 20 днів. Першу серію обробок проводять навесні, коли з’являться перші ознаки діяльності шкідника, з інтервалом 2 тижні. Упродовж літа проводять 2-3 серії таких обробок, але, якщо є ознаки пошкоджень, то самшит обробляють і восени.

    Пам’ятайте, що всі інсектициди небезпечні для людини та теплокровних організмів, тому їх необхідно використовувати на промислових насадженнях, тому для присадибних ділянок та у місцях постійного перебування людей, рекомендуємо проводити ефективну обробку біопрепаратами.

   При боротьбі із самшитовою вогнівкою також варто підживити кущі самшиту фосфорно-калійними добривами.

   Сильно пошкоджені кущі, якщо вони не є особливо цінними, варто викопати і спалити, ретельно прибравши всі залишки пошкодженого куща, та глибоко перекопати ґрунт.

   Ігнорування появи цього шкідника, призведе до загибелі насаджень самшиту і доведеться викорчовувати його залишки. Необхідно постійно проводити боротьбу із самшитовою вогнівкою, або замінювати насадження самшиту іншими рослинами, які даний шкідник не пошкоджує.