Рак картоплі - як захистити картоплю від підступної хвороби

Рак – одна з небезпечних карантинних хвороб картоплі, яка завдає значних збитків картоплярству не тільки втратою врожаю бульб і погіршенням їх товарної та продовольчої якості, але й суттєвим обмеженням міжгосподарських економічних відносин, що зумовлено запобіганням поширення інфекції у вільні від хвороби райони.

Збудником раку картоплі є гриб Synchytrium endobioticum (Schilbersky) Persival, який згідно переліку шкідливих організмів, відноситься до списку А-2 «Карантинні організми, обмежено поширені в Україні» Переліку регульованих шкідливих організмів, який затверджено наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 29.11.2006 р. № 716 (зі змінами).

Спеціалісти відділу карантину рослин Управління фітосанітарної безпеки Головного управління Держпродспоживслужби в Тернопільській області  розповідають про рак картоплі і чому він небезпечний.

Збудник раку картоплі в Європі локально зустрічається майже у всіх країнах-членах ЄОЗР: Швеція, Великобританія, Норвегія, Італія, Німеччина, Польща, Румунія; в Азії: Непал, Індія, Китай; Мексика, Канада, Чилі, Перу. Припускається, що в Європу гриб було завезено із садивним матеріалом із Південної Америки (Перу). В Україні вперше рак картоплі був виявлений в 1935 році на присадибній ділянці в м. Славута, Хмельницької області. Збудник захворювання продовжував поширюватися у північно-східному напрямку країни. Останніми роками спостерігається зменшення площ, заражених раком картоплі, як приклад - у 2003 році вони складали близько 9054 га, а станом на 01 січня 2026 року – 2228,7 га.

Цей гриб є внутрішньоклітинним паразитом, який не утворює міцелію. Основне значення в циклі розвитку мають зимові або спочиваючі зооспорангії, за допомогою яких гриб зберігається й розповсюджується у природі. Навесні, при настанні стійких температур 15-17ºС, зооспорангії проростають, утворюючи по 200-300 рухомих одноджгутикових зооспор, що уражують клітини рослини-господаря. Потрапивши на сприятливий субстрат, зооспора розчиняє стінку епідермісу і через утворену пору проникає в клітину господаря. Гриб росте й асимілює поживні речовини. Уражена клітина збільшується у розмірі, і наявний у ній гриб через деякий час розпадається на 5-7 багатоядерних клітин – літніх зооспорангії. Зооспорангії, що утворюються при проростанні, разом з грунтовою вологою рухаються по капілярах і знову уражують тканини картоплі. Цикл розвитку повторюється. Зимові зооспорангії розвиваються в більш глибоких шарах епідермальних клітин, за літо дають два покоління зооспор.

Найхарактернішою ознакою захворювання на картоплі є утворення наростів на бульбах, столонах, кореневій шийці, рідко – на стеблах, листках і навіть квітках. Корені ніколи не уражуються. За зовнішнім виглядом нарости нагадують цвітну капусту. Розмір наростів може бути різноманітний – від маленької горошини до величини, що перевищує розмір бульби. Нарости, що утворюються під землею - білого кольору, на надземних частинах рослин - зелені. Наприкінці вегетації картоплі нарости темніють та загнивають. На заражених бульбах ракові утворення розвиваються і в сховищах, якщо урожай вирощений на зараженій ділянці.

Розповсюдження раку картоплі в природних умовах дуже повільне. Одним із основних шляхів поширення є занесення інфекції з бульбами насіннєвої картоплі, що мають на своїй поверхні часточки зараженого ґрунту. Дощові потоки та потоки талих вод, що проходять через старі вогнища, розносять збудника на невизначені відстані. Знаряддя обробітку ґрунту, гній та тара також можуть стати причиною появи нового вогнища зараження.

Фітосанітарні заходи, що запобігають поширенню раку картоплі.

Локалізація та ліквідація раку картоплі здійснюються передусім агротехнічними заходами. Такі агротехнічні заходи можуть включати:

• використання здорового садивного чи сортового матеріалу картоплі;
• вирощування сортів картоплі, стійких до патотипу S. endobioticum, який виявлено на зараженій земельній ділянці (полі);
• здійснення не рідше ніж один раз на п’ять років сортозаміни на відповідній земельній ділянці (полі) сортами картоплі, стійкими до S. endobioticum;
• промивання бульб перед висаджуванням слаболужним розчином у випадку вирощування на присадибних земельних ділянках та земельних ділянках (полях);
• дотримання сівозміни (вирощування зернових, зернобобових, технічних та інших культур за винятком пасльонових);
• недопущення залуження земельних ділянок (полів) та вирощування багаторічних трав, що консервують вогнища хвороби;
• внесення органічних добрив.

Спеціалісти Управління фітосанітарної безпеки Головного управління Держпродспоживслужби в Тернопільській області постійно проводять фітосанітарний моніторинг насаджень картоплі як у господарствах так і на присадибних ділянках на території Тернопільської області з метою виявлення збудника раку картоплі. Обстеження проводять по вегетуючих рослинах від початку масового цвітіння картоплі та під час збирання урожаю (шляхом відбору зразків бульб картоплі), а також методом відбору грунтових проб (у будь-який час року, доки грунт не замерз). Впродовж останнього десятиріччя  під час систематичного моніторингу насаджень картоплі Synchytrium endobioticum не було виявлено. Ефективним методом в боротьбі з раком картоплі є вирощування культур, які не уражуються хворобою (зернові, зернобобові, технічні) та особлива увага до впровадження ракостійких сортів картоплі на ділянках, де планують вирощувати картоплю (Чернігівський ранній, Водограй, Слов’янка, Повінь, Доброчин, Божедар та інші).

Тож, надавайте перевагу ракостійким сортам картоплі при вирощуванні і рак картоплі не загрожуватиме Вашому майбутньому урожаю!!

.