Південноамериканська томатна міль (Tuta absoluta Meyr.) належить до небезпечних карантинних шкідників овочевих культур. Віднесена до списку А-2 Карантинні організми, обмежено поширені в Україні Переліку регульованих шкідливих організмів.
Батьківщиною шкідника є регіони центральної та Південної Америка. Поширена у багатьох країнах світу. На території України виявлена у таких областях – Волинська, Дніпропетровська, Донецька, Закарпатська, Запорізька, Миколаївська, Одеська, Херсонська, Хмельницька і карантинний режим на сьогодні запроваджено на загальній площі 6543,4010 га.
Головною рослиною-живителем південноамериканської томатної молі є томат, але вона може також пошкоджувати баклажан, картоплю та інші рослини з родини пасльонових.
Гусениці шкідника можуть живитися на усіх частинах рослин томатів і ушкоджувати рослини на всіх стадіях росту. Рідше уражають картоплю (тільки наземні частини). Утворюючи великі міни на листі, вигризаючи довгі ходи в стеблах, зелених і зрілих плодах, вони викликають значні втрати урожаю як в теплицях, так і у відкритому ґрунті. Пошкоджені плоди погано зберігаються, загнивають і втрачають товарну якість. Втрати урожаю можуть досягати 50-100%.
Метелик томатної молі невеликий, розміром приблизно 6 мм, з розмахом крил 10 мм, коричнево-сірого кольору. Гусениці невеликого розміру (0,5 мм), жовтуватого кольору. Доросла гусениця досягає розміру приблизно 9 мм і набуває рожевого кольору.
Міль має високу репродуктивну здатність. За рік можливий розвиток 10 - 12 генерацій.
Вантажі свіжих томатів, баклажанів, перцю а також садивний матеріал рослин-живителів (розсада, декоративні Solanaceae в горщиках) імпортного походження вважаються основними шляхами проникнення південноамериканської томатної молі. Щодо країн, з яких до нас може потрапити шкідник, то в першу чергу розглядається Туреччина як країна з якої вперше були завезені заражені міллю вантажі томатів.
Всі овочі, що ввозяться в Україну, а також транзитні та реекспортні вантажі проходять фітосанітарний контроль. Лише після проведення всіх необхідних процедур імпортна овочева продукція може бути завезена на територію України.
Спеціалісти Управління фітосанітарної безпеки Головного управління Держпродспоживслужби в Тернопільській області інформують про методи боротьби з даним карантинним шкідником.
Профілактичні заходи у боротьбі з томатною міллю. Найлегше протистояти томатній молі в теплиці: вентиляційні отвори закривають дрібною сіткою (1,5-1,6 мм), метелик не може проникнути туди фізично. Якщо шкідник вже проник у теплицю у значній кількості, замість інсектицидів спочатку можна використовувати електричні пастки для комарів, які приманюють комах світлом, а потім вражають електричним струмом. Таке рішення дешево та ідеально підійде для невеликих теплиць у боротьбі з томатною міллю, літ якої відбувається у нічний час. Також у теплицях є сенс використовувати хижих комах та комах-паразитів.
Агротехнічні заходи: оранка; внесення органічних добрив (угноєння); зрошення; сівозміна (заміна культур, що уражуються міллю (головним чином це помідори та картопля)); знищення альтернативних рослин-господарів (резерваторів), таких як паслін; знищення заражених рослин та пошкоджених плодів дають добрі результати в боротьбі з Т. absoluta.
Хімічний контроль. Для ліквідації вогнища томатної молі обробіток проводиться з інтервалом 10-12 днів, бажано інсектицидами різної дії з розрахунком встановлених строків очікування. Фахівці рекомендують щодо цього шкідника застосовувати інсектициди на основі дозволених діючих речовин (дельтаметрину, абамектину, емамектинбензоату), а також ті, які вносять при боротьбі з картопляною міллю та іншими лускокрилими на томатах.
Біологічний контроль. Серед хижаків, які знищують декілька видів шкідливих комах на різних стадіях розвитку, найчастіше відзначають клопів сліпняків із підроду Heteroptera, особливо Macrolophus pygmaeus, M. fuliginosus, Dicyphus spp. і Nesidiocoris tenuis. Ці комахи також є надзвичайно активними ентомофагами личинок томатної молі. Що стосується паразитоїдів (паразити, які завершують свій розвиток за рахунок одного господаря і прив’язуються до одного чи кількох аналогічних видів), серед них часто зустрічаються деякі перетинчастокрилі трихограмматиди з роду Trichogramma, які, живляться яйцями томатної молі. Іншими виявленими паразитоїдами є деякі евлофіди виду Necremnus, Hemiptarsenus і Pnigalio, а також, рідше, Ichneumonidae (Diadegma).
Крім того, на території Тернопільської області державні фітосанітарні інспектори щороку у вегетаційний період проводять моніторинг посадок томатів та інших пасльонових культур на виявлення Т. absoluta. Моніторинг проводять як візуально так і за допомогою феромонних пасток, які направляють у фітосанітарну лабораторію. За результатами таких моніторингів впродовж останніх декілька років південноамериканську томатну міль у нашому регіоні не виявляли.