Післяжнивний обробіток ґрунту – основа фітосанітарного благополуччя майбутнього врожаю

Післяжнивний обробіток ґрунту є одним із найважливіших агротехнічних заходів, що забезпечує збереження родючості ґрунту, зменшує забур'яненість полів, обмежує поширення шкідників і хвороб та створює сприятливі умови для формування врожаю наступного року. Основними його етапами є лущення стерні, провокація сходів падалиці й бур'янів, повторний поверхневий обробіток та глибока оранка.

Значення післяжнивного  обробітку ґрунту:

Збереження ґрунтової вологи. Одразу після збирання врожаю рекомендується провести лущення стерні на глибину 6–8 см. Такий поверхневий обробіток руйнує ґрунтові капіляри, зменшує випаровування вологи, запобігає утворенню ґрунтової кірки та тріщин, покращує аерацію ґрунту й створює оптимальні умови для розвитку корисної ґрунтової мікрофлори.

Прискорення розкладання пожнивних решток. Лущення стерні сприяє подрібненню та загортанню рослинних решток у ґрунт, що прискорює їх мінералізацію, покращує структуру ґрунту та повертає поживні речовини у доступну для рослин форму.

Для інтенсивнішого розкладання соломи доцільно застосовувати мікробіологічні препарати, які поєднують із внесенням 10–15 кг діючої речовини азоту на 1 га (приблизно 40–50 кг аміачної селітри або карбаміду). Це забезпечує нормальний розвиток мікроорганізмів, які розкладають клітковину, та запобігає тимчасовому дефіциту азоту в ґрунті.

Зменшення чисельності шкідників. Післяжнивний обробіток є ефективним способом боротьби з багатьма шкідниками. Дискування та культивація руйнують ходи, гнізда і місця зимівлі комах у верхньому шарі ґрунту, а глибока оранка загортає личинок і лялечок на значну глибину, де більшість із них гине або не може вийти на поверхню навесні. Додатково знищення бур'янів позбавляє шкідників кормової бази та місць зимівлі.

Обмеження розвитку хвороб. Дискування й оранка істотно знижують запас інфекції багатьох хвороб сільськогосподарських культур, зокрема кореневих гнилей, фузаріозу, борошнистої роси, бурої іржі та інших.

Загортання заражених рослинних решток у ґрунт прискорює їх розкладання, обмежує доступ повітря до патогенів і зменшує кількість збудників, що зимують на поверхні поля.

Боротьба з бур'янами. Лущення стерні створює сприятливі умови для масового проростання насіння падалиці та бур’янів. Через 10–15 днів після проведення цього заходу поле вкривається сходами, які ефективно знищуються повторним дискуванням або культивацією. Такий прийом дає змогу значно зменшити забур’яненість посівів, насамперед за рахунок однорічних видів бур’янів.

Для закріплення результату рекомендується провести глибоку оранку на 22–25 см, що сприяє остаточному знищенню більшості небажаної рослинності.

На полях, засмічених багаторічними коренепаростковими бур’янами (осотами, березкою польовою, пирієм повзучим, хвощем польовим, молочаєм, латуком татарським та іншими), лише механічний обробіток не забезпечує належного ефекту. У цей період у рослинах відбувається активне переміщення поживних речовин із надземної частини до кореневої системи, тому застосування системних гербіцидів є найбільш ефективним.

Для контролю багаторічних бур’янів рекомендується застосовувати гербіциди суцільної дії на основі гліфосату окремо або в бакових сумішах із гербіцидами на основі 2,4-Д чи дикамби (відповідно до Державного реєстру пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні, та регламентів застосування конкретного препарату).

Для підвищення ефективності дії гербіцидів і оптимізації властивостей робочого розчину допускається додавання азотних добрив відповідно до рекомендацій виробника препарату.

Норма витрати робочого розчину повинна відповідати регламенту застосування конкретного препарату та забезпечувати рівномірне покриття листкової поверхні бур’янів.

Обробку слід проводити у вечірні або ранкові години за температури повітря не вище +20 °С, у безвітряну погоду та не менш ніж за 6–8 годин до можливих опадів. Під час виконання робіт необхідно суворо дотримуватися вимог законодавства щодо безпечного застосування засобів захисту рослин та використовувати лише зареєстровані препарати.

Комплексне проведення післяжнивного обробітку ґрунту дозволяє значно зменшити запас насіння бур'янів, чисельність шкідників і поширення збудників хвороб, покращити водний та поживний режими ґрунту, створити сприятливі умови для розвитку наступної культури.

За належного виконання рекомендованих заходів у післязбиральний період можна знизити чисельність найбільш шкодочинних бур'янів, шкідників і збудників хвороб на 60–70 %, що є важливою передумовою отримання високого та якісного врожаю.