Бактеріоз винограду, відомий під назвою хвороба Пірса (Pierce’s disease), належить до категорії найбільш небезпечних карантинних бактеріальних хвороб. Його збудником є бактерія Xylella fastidiosa — аеробний грамнегативний мікроорганізм із класу Gammaproteobacteria, що здатний уражати величезну кількість культур. Сьогодні відомо, що ця бактерія може розвиватися на деревах та трав’янистих рослинах, поширюючись у різних кліматичних зонах світу. На даний час бактеріоз винограду поширений у Північній Америці (Канада, Мексика, США); Центральній Америці і країнах Карибського басейну (Коста-Рика); Південній Америці (Аргентина, Бразилія, Венесуела, Парагвай), Азії (Тайвань). Вперше в Європі хвороба Пірса (X. fastidiosa Wells et.al) була виявлена у 2013 році в Італії. За короткий термін хвороба завдала серйозної шкоди оливковим насадженням. В липні 2015 року було виявлено X. fastidiosa у Франції.
Бактеріоз уражує сливу, персик, вишню, грушу, дуб, бук, ясен, в’яз, платан, клен, вільха, горіх, лаванда та інші. Симптоми прояву залежать від господарів і комбінацій штамів бактерії. Багато видів рослин є безсимптомними носіями, що сприяє поширенню інфекції. Головною рослиною-господарем є виноград.
Бактеріоз винограду проявляється поступово, але його перші ознаки досить характерні. Симптоми ураження хворобою це - опіки на листках, їх в’янення і опадання, хлороз або бронзовість уздовж краю листка, затримка росту, карликовість рослин і окремих частин (плодів, листя), зменшення кількості і розмірів плодів. Сильно уражені рослини гинуть. Збудник бактеріозу проникає в судини ксилеми винограду блокуючи транспортування мінеральних поживних речовин та води, порушує нормальний перебіг фізіологічних процесів в рослинах. У хворих рослин початок вегетації затримується. Пагони виростають викривленими, плямистими, зелено-коричневими. Міжвузля укорочені, бруньки розпускаються із запізненням, нерівномірно, ріст пагонів пригнічений. Під час цвітіння спостерігається осипання почорнілих суцвіть та дрібних зав’язей. Ягоди передчасно забарвлюються, розм’якшуються. Сприятливими для акліматизації збудника інфекції є природно-кліматичні умови південних регіонів нашої держави (21,2–23,5°С, вологість – 85%), тому ймовірність її поширення дуже висока. Обмежуючим фактором для поширення інфекції є температура: бактерія не витримує сильних морозів, і вже при –10 ºС її життєздатність різко знижується. Саме тому найбільша концентрація вогнищ хвороби фіксується у регіонах із теплим кліматом, де відсутні тривалі зимові заморозки.
Розповсюдження захворювання відбувається із зараженим садивним матеріалом: саджанцями та живцями. Патоген переносяться комахами. Головну роль відіграють цикадки з родини Cicadellidae, серед яких особливо небезпечним вважається вид Draeculacephala minerva. Ці дрібні комахи під час живлення проколюють тканини рослини, і разом зі слиною вносять бактерії безпосередньо в судини. Бактерія не переноситься з насінням У наступні роки уражені рослини розвиваються повільно, при цьому утворюються слабкі хлоротичні пагони, що залишаються життєздатними впродовж одного-двох вегетаційних періодів.
Оскільки бактеріоз винограду становить серйозну небезпеку для аграрного сектору, в Україні діють суворі фітосанітарні заходи. Садивний матеріал, що ввозиться підлягає фітосанітарній експертизі. У випадку виявлення зараження, такий садивний матеріал одразу повертають постачальнику або повністю знищують. Крім того, спеціалісти Управління фітосанітарноїх безпеки проводять моніторинг області на наявність бактеріозу винограду.
Ця хвороба небезпечна тим, що на сьогодні не існує ефективних хімічних методів лікування уражених рослин.
В Європі зараз діють дуже жорсткі фітосанітарні заходи щодо Xyllela fastidiosa Wells et.al., зокрема Регламентом (ЄС) 2020/1201.
При виявлені підозри на зараження хворобою Пірса, негайно зверніться до державного фітосанітарного інспектора вашої зони обслуговування, щоб попередити розповсюдження небезпечної хвороби.