Найбільш поширені хвороби виноградників та методи боротьби з ними. Рекомендації від фахівців Держпродспоживслужби Тернопільщини

    Виноград належить до садової культури, яка потребує постійної уваги. Виноград - це напрочуд розумна рослина. Виноградники не поспішають прокидатися, доки точно не буде для цього сприятлива погода. І коли абрикоси чи персики вже стоять в цвіту, який, на жаль, може зустрітися з пізніми весняними заморозками, лоза ще спить та набирається сил на сезон. Догляд за виноградом навесні починається зі звільнення його від укриття та ретельного огляду лози. Занадто рано відкривати виноград не потрібно. Рослина може потрапити під весняні заморозки, молоді пагони можуть померзнути. Прибирати укриття потрібно, коли земля просохне, а середня температура досягне 5-ти градусів тепла. Обрізати лозу потрібно до початку руху соку. Вибір періоду обрізання залежить і від віку кущів —у перші 2-3 роки лозу потрібно обрізати лише в теплий сезон. Обрізання винограду проходить у два етапи — етап, що оздоровлює, та етап формування. Оздоровче весняне обрізання передбачає видалення відмерлих, хворих і переморожених частин. Формувальне обрізання підсилює стебло, омолоджує і забезпечує збільшення обсягу поживних речовин.

   Найголовніша проблема для виноградарів – це незліченні хвороби винограду, з якими доводиться боротися щороку. Навіть при суворому дотриманні агротехніки культури трапляються ураження різними захворюваннями.

    Спеціалісти Управління фітосанітарної безпеки Головного управління Держпродспоживслужби в Тернопільській області розповідають про найпоширеніші небезпечні хвороби винограду та методи боротьби з ними.

    Найбільш поширеними хворобами винограду є: оїдіум, мілдью, чорна плямистість та сіра гниль.

    Мілдью або несправжня борошниста роса, є найбільш небезпечною і найпоширенішою хворобою винограду. Нею уражуються всі зелені частини рослини. Перша ознака - поява влітку на верхній частині листків так званої маслянистої плями округлої форми будь-яких розмірів. У вологу погоду з нижнього боку на плямі утворюється білий борошнистий наліт. Поступово на тканині плями виникають некрози (відмирання клітин). Уражена тканина спочатку жовтіє, потім пляма може стати червонувато-бурою, з яскраво вираженими процесами відмирання та засихання. Сильно уражене листя опадає. Після первинної появи на листках, хвороба може перейти і на суцвіття. Оптимальна температура розвитку хвороби 20-25ºС і висока вологість.

   Методи боротьби. Вирощування комплексно стійких сортів, мульчування ґрунту під кущем, своєчасне внесення калійно-фосфорних добрив, видалення пасинків і профілактичні обробки контактними та системними фунгіцидами.

   Оїдіум (борошниста роса) – завдає великої шкоди виноградарству. Після початку росту пагонів винограду можна знайти серед них такі, які відстають у рості, їх листя виглядає кучерявим, і вони повністю або частково вкриті сірувато-білим пилом. З червня цей сірувато-білий наліт частіше помітний на верхніх та нижніх боках листя. Усі суцвіття та грона винограду і верхівки пагонів можуть виглядати, ніби вони обсипані попелом або борошном. Уражені суцвіття відмирають.

   Методи боротьби. Агротехнічні прийоми, що сприяють провітрюванню кущів (підв’язування пагонів, пасинкування, обламування пагонів, боротьба з бур’янами). Терміни проведення хімічних обробок ті самі, що й проти мілдью.

   Сіра гниль – хвороба, яка у дощову погоду завдає великих збитків: втрати урожаю можуть сягати до 30-40 %. В умовах високої вологості розвивається на листках, їх черешках, пагонах і суцвіттях, на зелених ягодах, а також на саджанцях під час їх зберігання. На листках з’являються бурі плями — відмерлі частини, які у вологу погоду вкриваються грибним нальотом. Під час дозрівання ягоди буріють, покриваються сірим пліснявим нальотом, розм’якшуються. При цьому внаслідок зниження цукристості ягід погіршується якість соку і вина. Хвороба погано лікується.

    Методи боротьби. В принципі не відрізняються від методів боротьби з мілдью та оїдіумом. Своєчасна обробка рослин фунгіцидами запобігає розвитку хвороб.

    Чорна плямистість (фомопсис, ескоріоз, відмирання пагонів) -  захворювання у зонах виноградарства з підвищеною вологістю повітря. Уражає всі зелені органи та здерев’янілі частини кущів. Перші ознаки захворювання на зелених органах виноградного куща з’являються в червні, насамперед, на однорічних пагонах у вигляді чорно-бурих, круглих або овальних крапок. Із зростанням пагонів більшість крапок збільшується, вони часто зливаються у витягнуті поздовжні плями, тканини лози розтріскуються, стають світло-коричневими.

    Методи боротьби. Досить важко вести боротьбу проти міцелію гриба, проникаючого глибоко у тканини деревини та швидко зростаючого під захистом тканин господаря. При сильному ураженні, восени після опадання листя або після обрізки (зимова обробка) виноградні кущі слід обприскувати контактними препаратами міді. Всихаючі рукава підлягають вирізанню. При викорінюючому обприскуванні слід здійснювати ретельну обмивку кущів. Обприскування фунгіцидами проти чорної плямистості для захисту молодого приросту збігаються з обробками насаджень проти мілдью та оїдіуму. Виходячи з того, що чорна плямистість є хронічним захворюванням винограду, за короткий термін її неможливо повністю ліквідувати навіть при багаторазовій ретельній зимовій та весняній обробці.

    Засоби захисту рослин застосовуються ті, які зазначені у переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні, і у доповненні до нього.

    При застосуванні засобів захисту рослин на виноградниках від хвороб у робочий розчин можна додавати і препарати від шкідників, змішуючи їх в одній ємності. Обов’язково використовуйте засоби індивідуального захисту та дотримуйтесь термінів виходу на ділянку після об