Моніторинг стану насінницьких посівів озимих культур після перезимівлі

       Березень є ключовим періодом для оцінки стану насінницьких посівів озимих культур, адже саме в цей час формується основа майбутньої врожайності та якості насіння. Після перезимівлі рослин важливо своєчасно провести комплексний моніторинг, щоб виявити можливі ризики та прийняти ефективні агротехнічні рішення.

        Найбільш негативний вплив у зимовий період мають низькі температури, особливо за відсутності снігового покриву, утворення льодової кірки, а також тривале залягання снігу на полях у ранньовесняний період. З огляду на те, що щороку поєднання погодних умов узимку є різним, важливою складовою моніторингу озимих культур є проведення діагностики їх стану та прогнозування результатів перезимівлі на кожному окремому полі.

        Цьогорічна зима в Україні виявилася найхолоднішою за останні 10–12 років. Подекуди морози сягали -25 °C. Отже, виникає питання: чи витримали такі виклики озимі посіви — насамперед пшениця, ріпак, ячмінь та жито?

        Але головним фактором виживання рослин є навіть не показники на термометрах, а наявність снігу. Він, наче «термоковдра», утримує тепло біля коріння, не даючи йому промерзнути навіть під час лютих морозів. А сніговий покрив у різних регіонах України був неоднорідним, тому і стан озимини має суттєві відмінності.

       Тернопільщина  попри нетипово низькі за мірками останніх років температури (до -25 °C), наявність сталого снігового покриву понад 10 см надійно убезпечилась від вимерзання  насінницьких посівів озимих культур.

       Спеціалісти Управління фітосанітарної безпеки Головного управління Держпродспоживслужби в Тернопільській області провели моніторинг стану  перезимівлі насінницьких посівів озимих культур закладених під урожай 2026 року в суб'єкта насінництва та розсадництва. 

        Основна увага приділялась:

•    оцінці перезимівлі рослин; 

•    визначенню густоти стояння; 

•    встановленню ступеня пошкодження посівів; 

•    аналізу фітосанітарного стану; 

        За результатами обстежень, стан посівів озимих зернових культур наразі добрий або переважно добрий. 

       Моніторинг, який  був проведений, підтверджує успішну перезимівлю як озимої пшениці, включно з пізніми посівами, так і озимого ячменю.

       Посіви озимої пшениці показали, що станом на кінець другої декади березня найкращий стан мають посіви після оптимальних попередників — кукурудзи на силос, гороху та ріпаку, висіяні у ранні та оптимальні строки (11–30 вересня). На цих площах рослини перебувають у фазі кущіння, сформували в середньому 2–5 пагонів і мають добре розвинену вторинну кореневу систему.

Тому, враховуючи загальний стан посівів, господарники розробляють подальший план робіт відносно до умов, що склалися, а також відповідну систему догляду за посівами озимих культур.

    Варто зазначити, що вологозабезпечення цього сезону формувалося з кількох джерел: опадів восени та значних зимових запасів. Завдяки таненню снігу в режимі «розтало — замерзло» суттєвих поверхневих змивів вдалося уникнути, а волога акумулювалася в ґрунті  повільніше, тому сніг там тримався довше.

    Отже попри складні температурні умови, зима 2026-го мала для рослин і певні позитивні моменти. Передусім це рекордне накопичення вологи в ґрунті, що зазвичай є запорукою високої врожайності.