Колорадський жук (Leptinotarsa decemlineata) – полосатий жовто-помаранчевий жук-листоїд, завезений до Європи з Північної Америки приблизно сто років тому. Відтоді він поширився по всій Україні і щороку завдає значної шкоди посадкам картоплі, томатів, баклажанів та інших пасльонових. Колорадський жук не боїться води (в тому числі солоної), добре переносить холод, спеку, цілком успішно може обходитися без харчування, розмножується шаленими темпами, чим завдає колосальної шкоди урожаю, і знищити його повністю майже неможливо. Шкідливість даного виду пояснюється значною екологічною пластичністю, що дозволяє йому адаптуватися до змін умов середовища проживання. Без своєчасної протидії ці комахи здатні об’їсти все бадилля на грядках, залишивши лише стебла – у результаті бульби перестають розвиватися і врожай різко скорочується або гине.

Його зовнішній вигляд добре відомий: комаха з довжиною тіла до 12 мм і шириною до 7 мм, з п’ятьма поздовжніми темними смугами на кожному з надкрил. Це відображено в латинському видовому епітеті жука – decemlineata (“десять смуг”).

Зимують дорослі жуки в ґрунті, на глибині 10-30 см. На піщаних, супіщаних і інших легких ґрунтах для зимівлі опускаються на глибину до 50 см. Чим менше глибина зимівлі, тим більше жуків гине взимку. Так на глибині 10 см гине до 42% жуків, на глибині 20-30 см гине близько 13% особин, а на глибині 40-50 см - тільки 0,2%. Після розмноження 18-20% популяції може зимувати вдруге.

За даними весняних ґрунтових розкопок, проведених на початку весняного періоду 2025 року, чисельність колорадського жука становить 1,9-3 особини на метр квадратний. Тому в цього року очікується висока чисельність та шкодочинність жука на території Тернопільської області.

У квітні і травні (в залежності від погодних умов) жуки залишають місце зимівлі, і починають активно харчуватися і спаровуватися. На початку липня з відкладених яєць вилуплюються личинки, які спритно перелазять із нижнього листя на верхівки стебел, до бутонів і квіток. Це період справжнього картопляного бенкету для шкідників, а значить підрослі помідори та розсада перцю й баклажанів вже в меншій небезпеці (окрім випадків, якщо на вашому городі немає картоплі).

Друга хвиля активності припадає на серпень. У цей час картопляне бадилля жовтіє, в’яне – не плутайте ці фізіологічні симптоми з ураженням від фітофтори. Тоді жуки переключаються на баклажани і пошкоджують листя і молоді плоди. Окрім баклажанів потерпають також помідорні грядки, а ближче до осені жук переключається на перець.

В Україні колорадський жук залишається найнебезпечнішим шкідником картоплі та помідорів. За одне літо самка жука може дати три покоління, що становитиме 80 мільйонів особин, які здатні знищити 100 тисяч кущів картоплі на площі 2 гектари.

Оскільки колорадський жук швидко пристосовується до умов і навіть може впадати в сплячку в ґрунті на 1-3 роки в разі нестачі їжі, повністю вивести його з ділянки дуже складно. Захист картоплі від шкідників, таких як колорадський жук, має бути регулярним і комплексним – лише так можна зберегти урожай.

Ефективні методи боротьби з колорадським жуком

Існує кілька підходів, як боротися з колорадським жуком на городі. Для максимального ефекту варто поєднувати різні методи боротьби, враховуючи масштаб зараження та фазу розвитку шкідника. Основні методи можна поділити на такі категорії:

Агротехнічні методи – профілактичні заходи, спрямовані на те, щоб завадити колорадському жуку розмножуватися на вашій ділянці. Основні із них:

- сівозміна – не висаджувати картоплю кілька років поспіль на одному і тому ж місці. Колорадські жуки зимують у ґрунті, тому якщо наступного сезону картопля ростиме на іншій ділянці, частина перезимувалих жуків не знайде їжі і загине;

- рання посадка та стійкі сорти - якщо клімат дозволяє, висаджуйте картоплю раніше навесні. Ранні сорти встигають сформувати бульби до піку розмноження жука в середині літа. Використання сортів картоплі, більш стійких до пошкодження листя, теж допомагає зменшити втрати;

- глибока оранка і підгортання - після збирання врожаю перекопуйте чи оріть грунт глибоко (на 20–30 см), щоб підняти на поверхню лялечок і жуків, що зимують – на поверхні вони загинуть від морозу або стануть здобиччю птахів. Протягом сезону регулярно підгортайте картоплю (підсапуйте кущі), це стимулює утворення нових корінців і одночасно загортає частину яєць і личинок у ґрунт, де їм важче вижити;

 - компаньйони і відлякувальні рослини - між рядами картоплі можна висадити рослини, запах яких не любить колорадський жук. До таких належать календула, чорнобривці, базилік, настурція, часник, цибуля та навіть тютюн. Аромат цих культур маскує запах картоплиння і відлякує жуків, зменшуючи їх навалу;

- приманочні посадки - досвідчені городники радять висадити кілька бульб картоплі окремо трохи пізніше за основну площу. Молоде бадилля на цих кількох «приманочних» кущах приверне до себе жуків, і там їх легше зібрати вручну, не розповзуючись по всій ділянці. Після масового збору жуків такі приманочні кущі краще знищити.

Агротехнічні методи не знищать всіх жуків, але здатні істотно зменшити їхню кількість та уповільнити розвиток першої хвилі шкідника. Це виграє час і полегшує подальшу боротьбу іншими способами.

Механічні (ручні) методи – фізичне збирання та знищення жуків і личинок вручну, або за допомогою примітивних пристроїв. Механічне знищення – найпростіший і найбезпечніший для екології спосіб, хоч і трудомісткий. Він підходить для невеликих ділянок та на початкових етапах зараження, коли жуків ще не надто багато.

Біологічні методи – використання природних ворогів жука або біопрепаратів (мікроорганізмів, біотоксинів), безпечних для довкілля. У природі у колорадських жуків є кілька ворогів: їхні яйця та личинки поїдають деякі хижі жуки (сонечка, жужелиці), клопи (подізуси), павуки, птахи (фазан, шпак) можуть скльовувати дорослих особин. На жаль, цих природних ворогів зазвичай недостатньо, щоб повністю стримати нашестя, але вони допомагають зменшити чисельність шкідника.

Більш дієвий спосіб – біопрепарати від колорадського жука, які містять бактерії, гриби або продукти їхньої життєдіяльності, що згубно впливають на шкідника, але безпечні для людей, тварин і корисних комах. Біопрепарати діють трохи повільніше, ніж хімічні отрутохімікати, зате вони не накопичуються в бульбах і ґрунті та не викликають резистентності у жуків. Для тих, хто прагне екологічно чистого врожаю, біологічні інсектициди – оптимальний вибір.

Хімічні методи – застосування інсектицидів для знищення шкідника; найрадикальніший, але і найефективніший спосіб при масових навалах.

Одним з найефективніших способів захистити картоплю від колорадського жука з самого початку є обробка бульб перед посадкою спеціальними протруйниками. Вони захищають проростки та молоді рослини в перші 30–50 днів росту від ґрунтових шкідників і перших поколінь колорадського жука. Таким чином, якщо картопля оброблена протруйником, сходи будуть вже отруйними для жуків та личинок, які спробують їх їсти – шкідники гинуть, не встигнувши пошкодити листя.

Сучасні хімічні засоби від колорадського жука забезпечують швидкий і потужний ефект, дозволяючи знищити личинок та дорослих комах навіть при масовому зараженні. Інсектициди випускаються у формі концентратів для розведення водою, порошків, гранул тощо. Ними обприскують картопляні кущі під час вегетації, дотримуючись інструкцій виробника. Усі препарати обов’язково повинні бути зареєстровані у «Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні».

Важливо: щоб хімічний засіб від колорадського жука був максимально ефективним, обробку потрібно проводити в правильний момент. Найкращий період - коли більшість личинок досягла середнього віку (друга стадія) або щойно почали з’являтися молоді дорослі жуки нового покоління. Так ви знищите і молодь, і тих, хто перезимував. Обприскування проводять у суху безвітряну погоду, бажано рано-вранці або ввечері, щоб розчин довше залишався на листі і не висох під сонцем. Обробляйте ретельно всю поверхню листя, особливо нижню сторону, де ховаються жуки.

На ринку є дуже багато інсектицидів, і колорадські жуки до деяких з них вже виробили стійкість. Тому бажано чергувати препарати з різними діючими речовинами, щоб уникнути резистентності.

Пам’ятайте, що найкращий результат дає не якийсь один засіб від колорадського жука, а саме комплексний підхід. Наприклад, обробіть бульби протруйником перед посадкою, влітку чергуйте біоінсектицид і хімічний препарат різних груп, регулярно оглядайте картоплю і збирайте поодиноких жуків вручну. Такий інтегрований захист мінімізує шкоду для врожаю і навколишнього середовища.

На завершення, кілька корисних порад городникам:

Моніторинг – регулярно оглядайте картопляні грядки, особливо знизу листків. Раннє виявлення шкідника спрощує боротьбу з ним.

Своєчасність – не чекайте, доки жуки розмножаться до критичної кількості. Застосовуйте методи контролю превентивно або при перших ознаках зараження.

Комбінування методів – використовуйте кілька різних підходів одночасно.

Безпека – дотримуйтесь доз і правил при використанні препаратів. Не перевищуйте кількість обробок, зазначених для конкретного засобу, щоб не накопичувати токсини у ґрунті та рослинах.

Застосовуючи ці рекомендації, ви зможете ефективно боротися з колорадським жуком і забезпечите надійний захист картоплі від шкідників.

Нехай ваш урожай буде багатим, а колорадські жуки обминають вашу ділянку!