Капустяна міль та заходи боротьби. Розповідають фахівці Управління фітосанітарної безпеки

   Капустяна міль (Plutella xylostella) – дрібний метелик із родини горностаєвих молей, який є одним із найнебезпечніших шкідників хрестоцвітих культур.  Розмах його крил не перевищує 14 мм. У стані спокою метелик має вузьке сіре тіло та довгі вусики. Личинки також дуже дрібні й малопомітні, оскільки переважно перебувають на нижньому боці листків. Шкідник пошкоджує рослини родини хрестоцвітих: усі види капусти, редис, редьку, ріпу, гірчицю, ріпак та інші культури. Найбільшої шкоди капустяна міль завдає посівам і насадженням капусти.

   Характеристику шкідника та методи боротьби з ним діляться спеціалісти Управління фітосанітарної безпеки Головного управління Держпродспоживслужби в Тернопільській області.

   Літ метеликів спостерігається переважно у сутінках і вночі. За високої чисельності популяції зростає також денна активність шкідника. Посилення денного льоту метеликів може свідчити про масове розмноження капустяної молі.

   Виліт метеликів, відкладання яєць і відродження гусениць відбуваються протягом тривалого часу. Унаслідок цього на рослинах одночасно можуть бути присутні всі стадії розвитку шкідника: яйця, гусениці різного віку, лялечки та дорослі метелики, що значно ускладнює проведення захисних заходів.

   Залежно від погодних умов протягом вегетаційного періоду може розвиватися до 5–6 поколінь капустяної молі. Самка відкладає в середньому від 70 до 150 яєць, розміщуючи їх поодиноко або невеликими групами. Через 2–3 дні відроджуються личинки, які починають живитися молодими листками рослин. Протягом 1,5–2 тижнів гусениці здатні пошкодити значну частину листкової поверхні та проникати до точки росту рослини, що може призвести до суттєвого зниження врожайності або навіть повної втрати врожаю. Після завершення живлення шкідник заляльковується на рослині, а через певний час з лялечки виходить нове покоління метеликів, готових до подальшого розмноження.

   Для ефективного контролю капустяної молі недостатньо одноразової обробки засобами захисту рослин. Захист рослин має бути системним і комплексним.

   Найбільш чутливою до дії інсектицидів є стадія гусениць молодших віків, які живляться переважно з нижнього боку листків. Для захисту рослин можуть застосовуватися інсектициди контактно-кишкової та системної дії відповідно до «Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні» та з дотриманням вимог щодо їх застосування.

   Ефективними також є біологічні засоби захисту рослин, до складу яких входять мікроорганізми або продукти їх життєдіяльності, здатні пригнічувати розвиток шкідника. Перевагою таких препаратів є їхня безпечність для людей, тварин і навколишнього природного середовища. Водночас слід враховувати, що біологічні препарати діють поступово, тому помітний ефект від їх застосування настає не одразу.

   Для запобігання виникненню резистентності рекомендується чергувати препарати з різними механізмами дії та застосовувати їх відповідно до рекомендацій виробника.

   Боротьба з капустяною міллю є складним і тривалим процесом, тому особливу увагу слід приділяти профілактичним заходам та регулярному обстеженню посівів. У разі виявлення перших ознак пошкодження рослин необхідно своєчасно розпочинати захисні заходи, що дозволить запобігти масовому розмноженню шкідника та зберегти врожай.