Чортополохівка або Сонцевик будяковий (Vanessa cardui) – це красивий денний метелик з родини сонцевиків. Верхня поверхня крил переважно руда з темно-бурим малюнком, який стає густішим на верхівках передніх крил. На темному тлі верхівок видні білі плями. У цього метелика є одна особливість – міграція. Міграція під час масового розмноження сприяє розселенню виду, але головне, що вона дозволяє уникнути внутрішньовидової конкуренції за кормові ресурси. За день імаго метелика може долати до 500 км.

Метелик дуже поширений в Україні. Він відомий завдяки своєму харчуванню бур’янами, такими як чортополох, осот, кропива, будяк. У роки масової появи, знищивши бур'яни, гусінь здатна завдати відчутної шкоди рослинам сої, соняшнику, рицини, кукурудзи, овочевих і баштанних культур, іншим, передусім, засміченим посівам. На присадибних ділянках не нехтують айстрами, лавандою, артишоком тощо. Активному розвитку шкідника сприяє посушлива погода.

Забур’янені поля, пасовища, пустирі – своєрідні резервації для чортополохівки. Там вони розмножуються, харчуються та зимують у фазі «лялечки», а навесні, з квітня-травня, розпочинається літ. Тому поля, що прилягають до таких територій, особливо контролюються. Сам метелик (імаго) харчується нектаром квітучих бур’янів. Їх личинки (гусінь) скелетують листки, скріплюючи їх павутиною і утворюючи гнізда, та знищують фотосинтетичну поверхню рослин. Шкідник має II-III покоління за сезон, за сприятливих умов може бути навіть 4 покоління. Період шкодочинності може тривати і на початку, і в середині осені на молодих сходах озимого ріпаку.

Перше покоління метеликів вилітає у травні. Після тривалого періоду додаткового живлення на квітучих бур'янах та інших нектароносах метелики відкладають яйця, розміщуючи їх поодинці на листя, віддаючи перевагу бур'янистій рослинності. Відклавши яйця, метелики гинуть. Через 7-12 днів з яєць відроджуються гусениці. Гусениця до 40 мм, темно-сіра або майже чорна, з жовтими смугами вздовж спини та боків, жовтими великими шипами, розміщеними в один ряд на кожному сегменті (крім першого), голова чорна. Зазвичай вони харчуються на бур'янах - кропиві, осоті, чортополоху. Необхідно врахувати здатність гусениць швидко пересуватися в пошуках поживи. Через 20-30 днів гусениця закінчує живлення і, прикріплюючись до рослини або іншого предмета, перетворюється на висячу лялечку. Через 12-18 днів із лялечки вилітають метелики нового покоління. Друге і третє покоління розвиваються в липні-вересні. Залежно від агрокліматичних умов другої половини літа одночасно можна виявити всі стадії розвитку чортополохівки (зазвичай у степовій зоні України). У цих районах можлива зимівля виду на стадії імаго або (рідше) лялечки.

З метою попередження втрат через шкідливість гусениць чортополохівки, потрібно регулярно проводити обстеження сільськогосподарських та інших угідь, особливо посівів сої, кукурудзи та соняшнику, садів, присадибних ділянок. Найкращі умови для розвитку більшості видів метеликів складаються за наявності квітучої рослинності та теплої помірно вологої погоди, що підвищує плідність та чисельність гусениць. Знищення бур’янів, особливо квітучих нектароносів, погіршує умови живлення метеликів. Розпушування міжрядь просапних культур, зокрема з присипанням зони рядка, під час відкладання яєць, виплодження гусениць і їх заляльковування значно обмежують кількість комах.

При відродженні і живленні гусениць чортополохівки (економічний поріг шкодочинності 1,5-2 гусені на рослину) необхідно провести заходи захисту – крайових або суцільних обробок рекомендованими для культур інсектицидами, згідно «Переліку пестицидів та агрохімікатів, дозволених до використання в Україні» із обов’язковим дотриманням інструкцій по техніці безпеки при роботі з пестицидами. На присадибній ділянці рекомендовано механічне збирання гусениць та подальша локалізація їх. Слід старанно доглядати за посівами, передусім, не допускати їхньої забур'яненості і межуючих угідь, зокрема улюбленими чортополохівкою будяками.

Щоб мінімізувати негативні наслідки від шкідників необхідно тримати на постійному контролі фітосанітарний стан полів та вчасно реагувати на його погіршення.

Згідно статті 18 Закону України про «Захист рослин» підприємства, установи, організації усіх форм власності та громадяни зобов’язані проводити систематичні обстеження посівів, насаджень і в разі виявлення поширення шкідливих організмів інформувати про це центральний орган виконавчої влади (Головне управління Держпродспоживслужби в Тернопільській області).

Під час проведення захисних міроприємств слід дотримуватись вимог законодавства у сфері захисту рослин, бджільництва та з дотриманням Державних санітарних правил ДСП 8.8.1.2.001-98 «Транспортування, зберігання та застосування пестицидів у народному господарстві».