Державні фітосанітарні інспектори Тернопільщини проводять моніторинг щодо вузькозлатки ясеневої смарагдової (Agrilus planipennis Fairmaire) управління Держпродспоживслужби в Тернопільській області.

Вузькозлатка ясенева смарагдова (Agrilus planipennis Fairmaire) (вузькотіла ясенева смарагдова златка) - вкрай небезпечний шкідник ясена, горіху, також пошкоджує листяні породи дерев: тополю, осику, клен, березу, вільху, дуб, граб, липу, ліщину. Цей агресивний стовбуровий шкідник, здатний поселятись на живих, ослаблених деревах, що неминуче призводить до їх загибелі. Враховуючи, що всі життєві стадії шкідника ведуть прихований спосіб життя (крім дорослої особи), їх важко виявити, а ушкодженні дерева не мають чітких ознак пошкодження впродовж 2-3 років.

Вузькозлатка ясенева смарагдова – карантинний шкідник, який на території Тернопільської області відсутній. Це підтверджує щорічний моніторинг, який проводять державні фітосанітарні інспектора Управління фітосанітарної безпеки Головного управління Держпродспоживслужби в Тернопільській області. Державні фітосанітарні інспектора проводять моніторинг візуально і за допомогою феромонних пасток.

Природнім ареалом шкідника є східна Азія (Китай, Японія, Корея) та далекий схід  росії. Відноситься до списку А1 - карантинні організми відсутні в Україні, проте в 2019 році була виявлена у Луганській області, а вже за два роки поширилась на Харківщину і Київщину.

На вигляд дорослий жук смарагдово-зелений із золотистим, бронзовуватим або фіолетовим блиском. Довжина тіла від 7,5 до 15 мм. Відкладають яйця поодиноко (68-90 шт.) зазвичай у щілини та тріщини кори. Через 7-10 днів виходять личинки, які через кору проникають до лубу, яким харчуються протягом літа. Це живлення призводить до утворення S–подібних галерей під корою. Такі личинкові ходи забиті буровим борошном. Виліт жуків відбувається з весни і продовжується все літо. Жуки живляться листям у кронах дерев, в сонячну теплу погоду вони активні з 6 до 20 години, в пошуках кормової рослини можуть перелітати на значні відстані до кількох км. У погану погоду і вночі жуки можуть ховатись в листі і тріщинах кори. Самці живуть близько 2 тижнів, самки – до 3 тижнів. На території України златка може активно розмножуватися при середній температурі +19°С і зимувати при -30°С.

Шкодочинність.

У заселених златкою дерев висихання починається з верхньої частини крони і поступово поширюється нижче, на стовбурах з’являються водяні пагони, а біля основи стовбура – коренева поросль. Первинними ознаками є розколи кори і наявність личинкових ходів під корою.  При високій щільності заселення загибель дерева настає на другий рік, але можуть утворюватись і хронічні вогнища шкідника, що діють більш тривалий час. На деревах златка розвивається протягом декількох років, викликаючи їх поступове ослаблення. На ранніх стадіях (перший рік) заселення дерев златкою встановити досить важко.

Основними ознаками пошкодження A. planipennis є:

відростання пагонів від стовбура;

відмирання окремих гілок та зріджена крона древа;

звивисті ходи личинок златки під корою, у камбії («серпантиноподібні», «змієподібні»);

D-подібні вихідні отвори імаго діаметром менше 1 см (зазвичай 3,5-4 мм).

Способи поширення.

 У теплу сонячну погоду жуки можуть літати на відстань в декілька кілометрів, але більшість з них, що вилітають з одного джерела, поширюються не більше ніж на 500 м. Златка також може бути занесена з посадковим матеріалом, дерев’яною тарою, з деревною тріскою і дровами.  З будь яким транспортом жуки здатні розповсюджуватись на великі відстані, особливо в період активного льоту.

Методи боротьби.

Шкідник швидко поширюється. Для раннього виявлення необхідний моніторинг. Традиційні хімічні методи боротьби не дають необхідного результату. Незначний відсоток у боротьбі із златкою приносить і біологічний метод. Яйцеві паразити, хижі клопи, піщана оса нападають на шкідника, однак їх відсоток у знищені златки невеликий. До 40% личинок златок активно поїдаються дятлами. Єдиним способом запобігання розповсюдження і знищення златки на даний момент залишається вирубка і знищення уражених дерев. При ранньому виявленні даного карантинного шкідника збільшується ймовірність його швидкого знищення з використанням менш дороговартісних заходів боротьби.

Звертаємо увагу, що у випадку підозри на пошкодження ясеневою златкою дерев, необхідно звертатися в Управління фітосанітарної безпеки Головного управління Держпродспоживслужби в Тернопільській області.