Біла іржа хризантем: небезпечне карантинне захворювання та заходи його запобігання

Хризантеми належать до найбільш поширених декоративних культур, які вирощують як для озеленення, так і для реалізації у вигляді зрізаних квітів та садивного матеріалу. Значні обсяги міжнародної торгівлі живими рослинами, живцями та квітковою продукцією зумовлюють необхідність постійного контролю за фітосанітарним станом таких культур. Одним із захворювань, що становить особливу загрозу для промислового вирощування хризантем, є біла іржа, збудником якої є гриб Puccinia horiana P. Hennings.

Захворювання має карантинне значення та належить до регульованих шкідливих організмів списку А1 – карантинних організмів, відсутніх на території України. Небезпека білої іржі полягає не лише у погіршенні декоративних якостей рослин. За сприятливих умов інтенсивний розвиток патогена у тепличних господарствах може призводити до значних втрат продукції та ускладнювати вирощування хризантем.

Особливості збудника та поширення захворювання

Puccinia horiana P. Hennings є вузькоспеціалізованим паразитом, основною рослиною-господарем якого є хризантема великоквіткова (Dendranthema grandioflorum). Особливо сприйнятливими можуть бути сорти, які широко використовуються у декоративному рослинництві та культивуються у тепличних умовах.

Батьківщиною збудника вважають Китай і Японію. Згодом захворювання поширилося за межі свого первинного ареалу й було виявлене в різних частинах світу. Осередки білої іржі відомі в країнах Європи, Азії, Африки, Північної та Південної Америки, Австралії та Океанії.

Важливе фітосанітарне значення має міжнародне переміщення рослинної продукції. Особливу небезпеку становить заражений садивний матеріал, оскільки зовнішні ознаки хвороби не завжди проявляються одразу. У результаті інфіковані рослини або живці можуть стати джерелом занесення патогена до нових регіонів і сприяти його подальшому поширенню.

Біологічні особливості розвитку

На відміну від багатьох інших представників іржастих грибів, Puccinia horiana не потребує проміжного господаря для проходження свого життєвого циклу. Зараження рослин відбувається за участю базидіоспор, які формуються внаслідок проростання телейтоспор.

Для проростання телейтоспор найбільш сприятливими є температурні умови в межах 17-28 °C у поєднанні з високою відносною вологістю повітря –понад 90 %. За таких умов телейтоспори проростають із формуванням мікроскопічних структур, у яких утворюються базидіоспори.

Сформовані базидіоспори можуть переноситися повітряними потоками або разом із краплями води. Потрапивши на поверхню рослинних тканин, вони за наявності сприятливих умов починають проростати. Для початку цього процесу може бути достатньо лише кількох годин.

Таким чином, тривале зволоження рослин, висока вологість повітря та сприятлива температура створюють умови для швидкого розвитку інфекційного процесу. Саме тому особливої уваги потребує фітосанітарний контроль у тепличних господарствах, де мікроклімат може сприяти розвитку захворювання.

Як проявляється біла іржа

Перші ознаки ураження найчастіше з'являються на листках, причому більш чутливими є молоді тканини. На верхньому боці листкової пластинки формуються невеликі плями світло-зеленого або жовтуватого забарвлення, які можуть досягати приблизно 5 мм у діаметрі. У процесі розвитку хвороби центральна частина плям темнішає, набуває коричневого відтінку та поступово некротизується.

Характерною діагностичною ознакою є утворення на нижньому боці листків опуклих пустул. Спочатку вони мають світло-жовте або рожевувате забарвлення, а згодом, у період формування базидіоспор, стають білими.

Уражені листки можуть деформуватися та закручуватися вниз. За значного розвитку інфекції вони передчасно відмирають, унаслідок чого рослина набуває вигляду ніби обпаленої. Це не лише знижує декоративну цінність хризантем, а й негативно впливає на загальний стан рослин та якість квіткової продукції.

За сильного ступеня ураження симптоми можуть проявлятися також на стеблах і приквітниках. На квітках іноді виникають некротичні плямистості та окремі пустули.

Морфологічні ознаки патогена

Для лабораторної ідентифікації збудника важливими є морфологічні характеристики його спор.

Телейтопустули переважно розташовуються на нижньому боці листка, хоча за певних умов можуть формуватися і на верхній поверхні. Їхнє забарвлення варіює від рожево-світло-коричневого до білого, а діаметр становить близько 2-4 мм.

Телейтоспори мають ніжки, можуть досягати 45 мкм у довжину, мають світло-жовте забарвлення та видовжену або видовжено-булавоподібну форму. Їхні розміри становлять приблизно 30-45 × 13-17 мкм. Стінки спор тонкі, завтовшки близько 1-2 мкм, тоді як верхівкова частина є товстішою.

Базидіоспори безбарвні, дещо зігнуті, за формою варіюють від широкоеліпсоїдних до веретеноподібних. Їхні розміри становлять приблизно 7-14 × 5-9 мкм.

Поєднання характерних зовнішніх симптомів із лабораторним дослідженням морфологічних ознак дає змогу підтвердити наявність збудника та визначити подальші фітосанітарні заходи.

Чому захворювання становить карантинну небезпеку

Біла іржа є особливо небезпечною для господарств, які спеціалізуються на масовому вирощуванні хризантем. У сприятливих умовах патоген здатний швидко поширюватися між рослинами, що може призвести до значного ураження насаджень і втрати товарної якості квітів.

Додатковий ризик пов'язаний із міжнародним переміщенням зрізаних квітів, живців та іншого рослинного матеріалу. Якщо заражені рослини потрапляють до регіону, де збудник раніше був відсутній, існує небезпека формування нового осередку захворювання.

Саме тому запобігання занесенню Puccinia horiana має важливе значення для збереження фітосанітарного благополуччя території та захисту виробників декоративних культур.

Фітосанітарний контроль і профілактика

Основним принципом боротьби з карантинними захворюваннями є недопущення проникнення патогена на територію, де він відсутній. Важливу роль у цьому відіграє контроль рослинної продукції, що переміщується через державний кордон.

До основних фітосанітарних заходів належать перевірка рослинного матеріалу, візуальне обстеження зрізаних квітів та контроль місць виробництва хризантем. У разі виявлення підозрілих симптомів проводиться відповідне лабораторне дослідження.

Заражений рослинний матеріал не повинен використовуватися для подальшого вирощування. Карантинні заходи можуть передбачати вилучення та знищення інфікованих рослин, що дає змогу запобігти формуванню нових осередків і подальшому поширенню збудника.

Особливу увагу необхідно приділяти використанню здорового садивного матеріалу. Не менш важливим профілактичним заходом є добір сортів, які характеризуються стійкістю до захворювання. Поєднання здорового посадкового матеріалу, постійного спостереження за станом рослин та належного фітосанітарного контролю є основою ефективного запобігання поширенню білої іржі.

Висновок

Біла іржа хризантем, спричинена Puccinia horiana P. Hennings, є небезпечним карантинним захворюванням, яке становить значний ризик для декоративного рослинництва та міжнародної торгівлі рослинною продукцією. Особливу небезпеку патоген становить за умов високої вологості та сприятливої температури, коли інфекція може швидко поширюватися між рослинами.

Своєчасне виявлення характерних симптомів, лабораторне підтвердження підозри, контроль переміщення рослинного матеріалу та оперативне вилучення заражених рослин мають вирішальне значення для недопущення поширення хвороби.

Водночас найбільш ефективною стратегією залишається профілактика: використання здорового садивного матеріалу, фітосанітарний контроль продукції та вирощування стійких сортів хризантем. Саме комплексний підхід дає змогу мінімізувати ризик занесення Puccinia horiana та зберегти фітосанітарну безпеку виробництва декоративних культур.