Як боротися із кукурудзяним (стебловий) метеликом (Ostrinia nubilalis Hbn, Pyrausta nubilalis Hb.P.)

Кукурудзяний (стебловий) метелик (Ostrinia nubilalis Hbn, Pyrausta nubilalis Hb.P.) — це поліфаг, що пошкоджує понад 50 видів культурних рослин та близько 100 — дикорослих. Наприклад, пошкоджує такі культури як кукурудза, просо, сорго, хміль та інші культури та бур'яни. І всі ці культури з товстим стеблом. Найбільш небезпечним ворогом кукурудзяний метелик є для кукурудзи.

Шкідливість стеблового метелика визначається не тільки кількістю пошкоджених рослин, але і характером пошкоджень. Гусениці метелика пошкоджують всі органи кукурудзи (листя, стебла, волоть, качани) крім коренів. Пошкоджуючи стебла, гусениці перегризають судинно-волокнисті пучки і цим порушують живлення рослин. Пошкоджені стебла обламуються або всихають, знижується врожайність кукурудзи.

Крім цього, заселення кукурудзи стебловим метеликом сприяє появі на її рослинах різних хвороб. Цей шкідник – поліфаг і зможе вижити в будь-яких умовах, бо є інші кормові рослини. Крім того, висока плодючість самок — від 100 до 1200 шт. — забезпечує вихід великої кількості гусениць.

Стебловий метелик дуже гігрофільний, тому успішно розмножується лише у вологому середовищі, низька вологість повітря (нижче 40%) і підвищені температури (вище 25⁰С) викликають масову загибель яєць та молодих гусениць. Саме цим і пояснюються спалахи чисельності стеблового кукурудзяного метелика у різні роки.

Обмежити чисельність і шкідливість кукурудзяного (стеблового) метелика можна з допомогою умілого поєднання агротехнічних, механічних, біологічних та хімічних методів захисту рослин – про які розповідають у статті нижче спеціалісти відділу захисту рослин, фітосанітарної діагностики та прогнозування Управління фітосанітарної безпеки Головного управління Держпродспоживслужби в Тернопільській області.

Масовій загибелі гусениць, що залягли на зимівлю, сприяє зяблева оранка, знищення бур'янів і післяжнивних залишків на полях, скошування бур'янів по краях полів та оптимально швидке збирання заселеної шкідником кукурудзи.

Хімічний захист проводять дозволеними до використання інсектицидами (згідно Переліку пестицидів і агрохімікатів дозволених до використання в Україні), при перевищенні порогу чисельності шкідника ( в період масового льоту метеликів) комбінованими препаратами контактно-системної дії. Самка відкладає яйця з нижнього боку листка, тому контактні препарати практично неефективні. В період масового виходу гусениць рекомендовано застосувати інсектициди які контролюють личинки усіх лускокрилих шкідників на стадіях усіх віків гусениць.

Біологічний метод - найбільш доступний, ефективний, екологічно та економічно доцільний. Він ґрунтується на використанні проти шкідників кукурудзи їх природних ворогів, зокрема яйцеїда – трихограми, який вирощується у спеціалізованих лабораторіях. Це дрібні комахи завдовжки 0,4-0,9 мм. Самки трихограми знаходять яйця господаря – шкідника, проколюють їх і відкладають туди свої яйця. Потрібно зазначити, що трихограма знищує шкідників у “недосяжних” для хімічних засобів місцях. Проти кукурудзяного стеблового метелика випускають по 50-100 тис. самок трихограми на 1 га, на початку відкладання яєць шкідника та в період масового відкладання яєць. Трихограму випускають з інтервалом 5-6 днів (не менше 3-х разів). Розселення трихограми здійснюють ручним або механічним (включаючи авіаметод) способами. Перевагою є те, що випуск даного ентомофага не спричиняє забруднення довкілля і продукції, а впровадження біологічного методу захисту, являє собою найбільш радикальний шлях до оздоровлення екологічної ситуації.

Кукурудзяний (стебловий) метелик є агресивним шкідником і втрати врожаю зерна в середньому становлять 10–15%, а в роки масового розмноження метелика, вони можуть сягати 25% і більше. Тому захист посівів від даного шкідливого організму є обов’язковим при плануванні системи захисту сільськогосподарських культур.