Роз`яснення щодо порядку перепоховання останків у зв`язку зі змінами законодавства

В зв’язку з численними зверненнями громадян надаємо роз’яснення стосовно порядку перепоховання останків померлих. 

Відповідно із змінами, що внесені до частини першої статті 21 Закону України «Про поховання та похоронну справу» (вилучені слова «висновку органу санітарно-епідеміологічної служби») довідки (дозвола) на перепоховання органами Держпродспоживслужби не видаються.

Згідно нової редакції ст. 21 даного Закону «перепоховання останків померлих допускається у виняткових випадках за рішенням виконавчого органу сільської, селищної, міської ради на підставі письмового звернення особи, яка здійснила поховання, лікарського свідоцтва про смерть, дозволу виконавчого органу відповідної сільської, селищної, міської ради на поховання останків на іншому кладовищі... Під час перепоховання останків померлих контроль за дотриманням безпечних умов праці протягом усього терміну ведення робіт здійснює виконавчий орган відповідної сільської, селищної, міської ради».

Відповідно до ст.8 Закону «Місцеві державні адміністрації …здійснюють на відповідних територіях державний контроль за додержанням санітарних правил у галузі поховання, а також правил благоустрою, вирішують відповідно до закону питання про відведення земельних ділянок для організації місць поховання…»

Щоб отримати послугу (дозвіл, довідку) на перепоховання слід звертатись у виконавчий орган сільської, селищної, міської ради або територіальний центр надання адміністративної послуги.

Всі процедури перепоховання мають здійснюватися за умов дотримання вимог Державних санітарних правил та норм (ДСанПіНу 2.2.2.028-99) «Гігієнічні вимоги щодо облаштування і утримання кладовищ в населених пунктах України», затверджених Постановою Головного державного санітарного лікаря України 01.07.1999 року №28, зокрема:

п.6.1 «При необхідності перенесення останків померлого в інше місце, перепоховання, з метою епідемічної безпеки, потрібно проводити після закінчення строку від моменту поховання, який би
гарантував повну загибель патогенної мікрофлори в грунті на рівні
глибини поховання: одного року в піщаному грунті і 3-х років у
зволожених грунтах важкого механічного складу і глиняних грунтах».