Головне управління Держпродспоживслужби в Тернопільській області інформує:
Суб’єкти господарювання, які планують здійснювати експорт рослин для посадки, які належать до родів або видів, зазначених у Додатку І Регламенту (ЄС) 2020/1201¹:
Довідка:
Бактеріоз винограду (хвороба Пірса) – бактеріальна хвороба, включена до списку А 1 «Карантинні організми, відсутні в Україні» Переліку регульованих шкідливих організмів, який затверджено наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 29.11.2006 року № 716 (зі змінами). Збудником хвороби є бактерія Xylella fastidiosa Well et al.
Вперше бактеріоз винограду було виявлено та ідентифіковано в 1884 році у Каліфорнії, де він тривалий час завдавав значних збитків виноградарству. Хвороба найбільш сильно уражувала сорти Vitis Labrusca L. та Vitis Vinifera L., які становили 90% промислових виноградників. В подальшому захворювання поширилося практично на всі південні, центральні та північні райони Америки, де вирощують виноград.
На даний час бактеріоз винограду поширений у Північній Америці (Канада, Мексика, США); Центральній Америці і країнах Карибського басейну (Коста-Рика); Південній Америці (Аргентина, Бразилія, Венесуела, Парагвай). Бактеріоз виявлений і в Азії (Тайвань). Вперше в Європі хвороба Пірса (X. fastidiosa) була виявлена у 2013 році в Італії. За короткий термін хвороба завдала серйозної шкоди оливковим насадженням. Крім оливкових дерев, збудник уразив інші численні рослини. В липні 2015 року було повідомлено про перше виявлення X. fastidiosa у Франції.
Xylella fastidiosa уражує 359 видів деревних та трав'янистих рослин, що належаль до 75 родин, серед них слива, персик, вишня, груша, дуб, бук, ясен, в’яз, платан, клен, вільха, горіх, лаванда та інші. Симптоми прояву залежать від господарів і комбінацій штамів бактерії. Багато видів рослин є безсимптомними носіями, що сприяє поширенню інфекції. Головною рослиною-господарем є виноград.
Симптоми ураження хворобою це - опіки на листках, їх в’янення і опадання, хлороз або бронзовість уздовж краю листка, затримка росту, карликовість рослин і окремих частин (плодів, листя), зменшення кількості і розмірів плодів. Сильно уражені рослини гинуть.
Збудник бактеріозу проникає в судини ксилеми винограду блокуючи транспортування мінеральних поживних речовин та води, порушує нормальний перебіг фізіологічних процесів в рослинах.
У хворих рослин початок вегетації затримується. Пагони виростають викривленими, плямистими, зелено-коричневими. Міжвузля укорочені, бруньки розпускаються із запізненням, нерівномірно, ріст пагонів пригнічений. У наступні роки уражені рослини розвиваються повільно, при цьому утворюються слабкі хлоротичні пагони, що залишаються життєздатними впродовж одного-двох вегетаційних періодів. Під час цвітіння спостерігається осипання почорнілих суцвіть та дрібних зав’язей. Ягоди передчасно забарвлюються, розм’якшуються та опадають. На пізній стадії розвитку хвороби відбувається відмирання кореневої системи слідом за відмиранням надземної частини виноградної лози. Потенційні втрати врожаю винограду можуть сягати 50—80%.
X. fastidiosa між країнами може поширюватися із зараженим садивним матеріалом рослин-господарів. З насінням не переноситься.
Фітосанітарні заходи: забороняється завезення садивного матеріалу винограду із заражених районів країн, де зареєстровано X. fasti