Чим небезпечна озима совка?

   Найнебезпечнішим шкідником, що належить до групи підгризаючих совок, є озима (Agrotis segetum Shiff), яка найбільше шкодить бурякам, соняшнику, кукурудзі, овочевим, іншим просапним культурам; озимим - пшениці, житу та ріпаку.

   На території України вона поширена в усіх областях, розвивається у двох поколіннях.

   Фахівці Управління фітосанітарної безпеки Головного Управління Держпродспоживслужби в Тернопільській області дають коротку характеристику озимій совці (Agrotis segetum Shiff).

   Імаго озимої совки — це метелик, передні крила буро-сірі, інколи блідо-бурі або майже чорно-бурі, з двома темними облямованими плямами посередині — меншою круглою і більшою ниркоподібною. Клиноподібна пляма маленька, невиразна. Задні крила у самців білі з темними жилками, у самиць — бурувато-сірі. Яйце кулясте, ребристе, свіжовідкладене — молочно-біле. Доросла гусениця завдовжки до 50 мм, землисто-сірого кольору, з масним блиском, темними повздовжніми смугами. Голова рудувата, потиличний щиток бурий зі світлою смугою посередині. Лялечка світло-коричнева, блискуча, завдовжки 16–20 мм.

   Зимує озима совка в стадії гусениці старших віків на глибині 18–20 см. Виліт метеликів першого покоління відбувається у ІІ–ІІІ декадах травня за температури повітря ввечері 14–16 °C, другого — з другої половини липня-у серпні.

   Шкодочинність озимої совки досить значна:

   До третього віку гусениці живляться суто нижніми листками рослин, спочатку зіскрібаючи м’якуш тканини з нижнього боку листка, потім вигризають дірки.

   Гусениці старшого і середнього віків вигризають у коренях великі ямки або перегризають кореневу шийку й черешки листків. Шкодити совка починає з країв поля, поступово утворюючи на ньому плями. Наприкінці осені гусениці озимої совки середніх і старших віків ІІ-го покоління завершують розвиток і зимують у ґрунті на різних полях сівозмін. Сприятливими для перезимівлі є температура повітря не нижче мінус 12 C. Навесні, після пробудження, гусениці дохарчовуються і заляльковуються. Масовий літ метеликів відбувається за температури повітря 18–23 °C і вологості 65–85%.

   Що необхідно знати про заходи боротьби із совкою. Проводяться агротехнічні, біологічні та хімічні способи боротьби: ретельно доглядають за парами та просапними культурами, що призводять до знищення яєць, проводять знищення бур’янів, де переважно совки відкладають яйця, випускають на просапних культурах яйцеїда-трихограми в період масового відкладання совками яєць. Проводять і хімічні методи боротьби. Також перед посівом озимих зернових проводять обстеження грунту методом грунтових розкопок.

   Крім того, у озимої совки багато ворогів. Відомо біля 70 видів хижаків та паразитів, що живляться яйцями, гусеницями та лялечками. Із них найбільш значно утримує розмноження спеціалізована форма трихограми (Trichogramma evanescens Westw.), яка і використовується в біологічній боротьбі з совками та іншими лускокрилими. На гусеницях паразитують декілька видів мух із родини тахін (Larvivoridae), багато видів їздців. Гусениць знищують хижі жужелиці, жаби.

   За результатами осінніх ґрунтових розкопок, що проходили на Тернопільщині, і які проводили спеціалісти Управління фітосанітарної безпеки, можна сказати, що зимуючий запас гусениць озимої совки на 55,7% обстеженої площі складає 0,5-1,0 екз/кв.м. На озимих посівах 2023-2024р., чисельність шкідника - 0,5-0,6 екз/кв.м на 41,3%площі. Тому враховуючи зимуючий запас шкідника, можливе наростання чисельності та шкідливості озимої совки на посівах сільськогосподарських культур в наступному році.