Шкодочинність слимаків та заходи боротьби з ними

    Якщо на своїй ділянці ви помітили пошкодженні рослини овочевих культур, ягід полуниці та суниці, плоди огірків, помідорів, кабачків, моркви, листя капусти в суцільних дірках і в саду падалиця яблук, груш, а на ушкоджених рослинах або на ґрунті є залишки сріблястого, перламутрового сліду то, без сумніву, що тут побував багатоїдний шкідник, який належить до класу черевоногих молюсків (Gastnoposa) - слимак.

    Слимаки мають витягнутий тулуб, який може змінювати форму за допомогою м’язових скорочень. Тіло покрите в’язкою слиззю, яка забезпечує їх пересування, а також захищає від хижаків та несприятливих умов навколишнього середовища (наприклад при засусі, застосуванні засобів захисту рослин). Ці шкідники ведуть нічний спосіб життя, а вдень тримаються групами в затишних вологих місцях, ховаються під листя рослин, у ґрунті (це зменшує втрати вологи і запобігає обезводненню організму). Шкодять слимаки з ранньої весни до пізньої осені. Пошкоджують рослини при харчуванні за допомогою радули - це грубий язикоподібний орган з багатьма крихітними зубцями. Тривалість життя від 1 до 4 років. Слимаки розмножуються лише при вологій погоді, відкладаючи купками яйця, які схожі на велику ікру. Плодючість шкідника різна в залежності від виду та умов життя. В теплу і суху пору року частково гинуть, а виживають лише ті, що знаходяться в низинних місцях та ділянках з густим травостоєм, в тіні. Перезимівлі шкідника сприяє сніговий покрив,а за його відсутності при температурі мінус 4 - 10℃ - гинуть.

    Спеціалісти відділу захисту рослин, фітосанітарної діагностики та прогнозування Управління фітосанітарної безпеки Головного управління Держпродспоживслужби в Тернопільській області інформують про найшкідливіші види слимаків та заходи боротьби з ними:

    Найбільш поширені види слимаків: городній (садовий), голий, польовий, капустяний, сітчастий, великий європейський, великий придорожній або леопардовий, великий плямистий, великий чорний, рудий. 

    Найбільш шкідливим є слимак червоний придорожній або іспанський, який не так давно завезений випадково і досить швидко розповсюджується територією України. Завдає значної шкоди овочевим культурам. Його батьківщиною вважається Португалія та Іспанія. Середня довжина тіла 9-11 см, забарвлення може бути червоне, цегляне, помаранчеве. Ріжки чорні, тіло повністю покрито зморшками. Всеїдний та дуже плідний вид. Всі дорослі особини – гермафродити. Яйця відкладають через 5-6 діб після запліднення в кількості 400 штук кожен. На відміну від інших різновидів, кладка яєць відбувається навесні і влітку. Молоді слимаки відроджуються через два тижні, через 2 місяці формується доросла особина.

    Слимаки також є переносниками хвороб, переносять з хворої рослини на здорову спори сірої гнилі, борошнистої роси та пероноспорозу.

    Заходи боротьби:

Заходи боротьби мають бути направлені на створення несприятливих умов для розвитку цих шкідників, а саме:

• регулярне знищення бур’янів на посівах;
• скошування дикоростучих рослин на межі та біля огорож;
• обробіток ґрунту;
• обпилювання ґрунту в суху погоду (при відсутності під рослинами зайвої вологи) та у вечірній час – порошковидним суперфосфатом – 3кг/сотку, деревним попелом (золою) – 2-3кг/сотку, сумішшю тютюнового пилу та вапна (співвідношення 1:1);
• створення захисних канавок і смуг навколо грядок з рослинами завширшки 15-30 см (роблять з хвої, піску, тирси). Можна використовувати подрібнений залізний купорос змішаний з піском, вапно – гідратне (пушонку). Такі заходи проводять за відсутності вологи.

   Механічний метод боротьби – ручний збір молюсків вдень у вологу погоду та рано вранці. Для цього використовують так звані «укриття» - шматки мішковини, фанери, дошки, купки бур’янів, вологі ганчірки змащені знизу прогірклим жиром. Крім того роблять пастки (використовують пиво, молоко або суміш дріжджів і меду) - ємкості з принадою заглиблюють в ґрунт, щоб краї були майже на рівні землі. Кожні 2-3 дні перевіряють ці пастки, та вибирають шкідників. Залишки овочів або фруктів ввечері розкладають по ділянці, а ранком збирають разом із слимаками. Також біля рослин розсипають потовчену яєчну або горіхову шкарлупу. Зібраних слимаків заливають кип’ятком, або міцним соляним розчином.

    Досить часто із взуттям яйця молюсків, або слимаки потрапляють в помешкання, підвали, підсобні приміщення, де в сприятливих умовах знаходять місце для проживання та розмноження. Тоді, за місяць до збирання врожаю необхідно зробити зачистку приміщення, застосувати приманки, провести обкурювання (сіркою) або обпудрювання сумішшю крейди та дерев’яного попелу. Увага – ці заходи проводяться у пустих приміщеннях (підвалах) і обов’язково необхідно дотримуватися техніки безпеки при такій роботі. Через 4-5 днів провести тривале провітрювання, зібрати шкідників і зробити побілку стін та стелі розчином вапна.

    Повністю знищити слимаків складно однак, суттєво обмежити їх чисельність цілком можливо, щоправда одноосібна боротьба не принесе бажаного результату, адже слимаки будуть сповзатись із сусідніх ділянок.