Усе частіше до Чортківського районного управління Головного управління Держпродспоживслужби в Тернопільській області звертаються громадяни щодо питання розміщення вигрібних ям до житлових забудов та джерел питного водопостачання. Що таке вигрібна яма (вигріб), а що септик та яка між ними різниця?

   Вигрібна яма (вигріб) за визначенням «Державних санітарних норм та правил утримання територій населених місць», затверджених наказом МОЗ України № 145 від 17.03.2011р. – це інженерна споруда у вигляді поглиблення в землі, виконана з водотривкого матеріалу, призначена для збирання та зберігання рідких відходів, наземна частина якої обладнана щільно прилягаючою кришкою та решіткою для відокремлення твердих відходів.

   Септик є локальною очисною установкою, призначеною для збору й очищення побутових і господарських стічних вод від індивідуальних житлових будинків, об'єктів малоповерхової забудови, котеджів за відсутності центральної системи каналізації, але майже не зустрічається в індивідуальній житловій забудові Чортківського району.

    Відповідно «Державних санітарних норм та правил утримання територій населених місць» рідкі відходи (фекалії, сеча, помиї), що утворюються у житлових та громадських будівлях і спорудах за відсутності централізованого водопостачання та водовідведення, допускається зберігати у вигрібних ямах (вигребах), очистка яких проводиться по мірі заповнення. Перевезення рідких відходів з вигребів та використання їх як добрива в сільському господарстві, в т.ч. на території приватних володінь, забороняється.

   Роботи з влаштування вигрібної ями починаються з вибору місця її розміщення. Тільки після цього можна планувати наступні роботи.

   Основні вимоги до розміщення вигрібної ями (вигребу) вказані в розділі ІІ «Державних санітарних норм та правил утримання територій населених місць», затверджених наказом МОЗ України № 145 від 17.03.2011р:

• повинна бути віддалена від меж земельних ділянок навчальних та лікувально-профілактичних закладів, стін житлових та громадських будівель і споруд, майданчиків для ігор дітей та відпочинку населення на відстань не менше 20 м;
• місце розміщення вигребу на присадибній ділянці та відстань від нього до власного житлового будинку визначає власник цього будинку з додержанням правил добросусідства;
• в умовах нецентралізованого водопостачання вигреби на території присадибної ділянки повинні бути віддалені від індивідуальних колодязів і каптажів джерел на відстань не менше 20 м, при цьому відстань від вигребів до громадських колодязів і каптажів джерел повинна бути не менше 50 м, а також слід враховувати напрямок схилу ділянки;
• об’єм вигребу розраховується виходячи з чисельності населення, що ним користується (з практики: не глибше 3 метрів, враховуючи довжину шлангу асенізаційної машини);
• роботи по влаштуванню вигрібної ями (вигребу) виконуються відповідно до санітарних норм та правил;
• вигрібну яму (вигріб) виконують з водотривкого матеріалу, наземну її частину обладнати щільно прилягаючою кришкою.

   При влаштуванні ями необхідно передбачити вільний доступ до неї асенізаційної машини. Люк має бути закритий щільною кришкою з пінополіпропілену. Це забезпечить герметичність вигрібної ями.

   Після закінчення будівельних робіт необхідно внести зміни в технічну документацію на домоволодіння в установленому порядку та провести благоустрій прилеглої до домоволодіння території.

   Відповідно Законів України «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про благоустрій населених пунктів» до повноважень сільських, селищних, міських рад та їх виконавчих органів належить надання відповідно до законодавства згоди на розміщення об'єктів для відходів, забезпечення в населеному пункті чистоти і порядку, а спеціалісти Держпродспоживслужби входять в склад комісій, створених органами місцевого самоврядування, надають консультації щодо облаштування вигребів.

   Спірні питання щодо місць розміщення вигребів на території присадибної ділянки розглядаються у порядку вирішення земельних спорів згідно з законодавством ( пункт 2.22 розділу ІІ «Державних санітарних норм та правил утримання територій населених місць»).