Поради автомобілістам щодо їх прав при придбання палива на АЗС

Більшість громадян є власниками транспортних засобів і регулярно користуються послугами автозаправних станцій (АЗС). Проте, мало хто знає, як діяти у випадку, якщо послуга була надана неналежно, наприклад, якщо є сумніви в кількості отриманого пального чи його якості. Тому, важливо знати свої права та алгоритм дій у таких ситуаціях.

1. Порядок роздрібної торгівлі нафтопродуктами:

Роздрібна торгівля пальним, оливами та мастилами регулюється «Правилами роздрібної торгівлі нафтопродуктами», які встановлюють вимоги до якості нафтопродуктів, безпеки для життя та здоров’я споживачів, а також рівня обслуговування. Ці правила поширюються на всіх суб'єктів господарювання, незалежно від форми власності, які здійснюють торгівлю нафтопродуктами та зареєстровані в установленому порядку.

2. Інформація на автозаправних станціях:

• позначення палива (найменування, марка, вид та вміст біокомпонентів) - на паливо-розподільчому обладнанні, куточку споживача, інформаційному стенді в прикасовій зоні, а також на інформаційних табло (за наявності технічної можливості), які встановлюються на в’їзді до автозаправної станції, автогазозаправної станції, автогазозаправного пункту;
• позначення палива (найменування, марка, вид, октанове число, екологічний клас, вміст добавок (присадок) та біокомпонентів);
• копії документів про якість (паспортів якості) палива та копії декларацій про відповідність - біля оператора або у місцях, доступних для споживача послуг автозаправної станції, автогазозаправної станції, автогазозаправного пункту.

3. Способи розрахунку за нафтопродукти:

Розрахунки за нафтопродукти можуть здійснюватися:

• готівкою;
• безготівковими платіжними засобами (електронні платіжні картки, паливні картки, талони тощо).

Після здійснення покупки споживач обов'язково отримує розрахунковий документ, що підтверджує факт здійснення операції.

4. Заправка транспортних засобів:

Заправка автотранспортних засобів може здійснюватися:

• оператором автозаправної станції через паливороздавальні колонки;
• водієм самостійно.

При цьому нафтопродукти можуть бути відпущені споживачеві у тару, якщо це дозволено (крім газу нафтового скрапленого). Тара повинна бути призначена для зберігання нафтопродуктів і мати відповідне маркування. Відпуск пального в скляну тару заборонений.

5. Перевірка кількості отриманого пального:

Якщо у вас виникають сумніви, що вам «недолили» палива, можна здійснити перевірку за допомогою еталонних мірників. Це спеціальні ємності для нафтопродуктів, які мають вимірювальну шкалу і обсяг від 10 до 50 літрів. Номінальна місткість мірників залежить від продуктивності паливороздавальних колонок.

Оператор АЗС зобов'язаний на вимогу споживача провести контроль точності відпуску пального за допомогою еталонного мірника. Допустиме відхилення об'єму палива не повинно перевищувати:

• 0,5% для пального з динамічною в'язкістю до 1000 мПа•с;
• 1% для олив та скрапленого газу.

Спочатку мірник потрібно змочити невеликою кількістю палива, потім це паливо слід вилити. І лише після цього заливається повноцінна проба.

6. Періодична повірка вимірювальних засобів:

Паливороздавальні колонки та еталонні мірники підлягають періодичній повірці відповідно до закону:

• Паливороздавальні колонки перевіряються щорічно;
• Еталонні мірники — кожні 1,5 року.

7. Захист прав споживачів:

Отже, якщо у вас є претензії до якості наданих послуг на автозаправній станції, і Ви не можете вирішити їх безпосередньо з оператором, Ви маєте право звернутися до Головного управління Держпродспоживслужби в Тернопільській області. Вони зобов'язані допомогти вам захистити ваші права відповідно до чинного законодавства України.

Таким чином, споживач має право на захист своїх прав у разі неякісного надання послуг, і важливо знати алгоритм дій, щоб мати можливість оскаржити неналежне виконання умов угоди на АЗС.