Постановою Кабінету Міністрів України № 802 від 03.06.1998 року прийняті «Правила торгівлі дорогоцінними металами (крім банківських металів) і дорогоцінним камінням, дорогоцінним камінням органогенного утворення та напівдорогоцінним камінням у сирому та обробленому вигляді і виробами з них, що належать суб’єктам господарювання на праві власності».
Торгівля дорогоцінними металами, дорогоцінним камінням, дорогоцінним камінням органогенного утворення, напівдорогоцінним камінням та виробами з них здійснюється суб’єктами господарювання з дотриманням вимог Закон України « Про державне регулювання видобутку, виробництва і використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контроль за операціями з ними”. Роздрібна торгівля ювелірними та побутовими виробами з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння (далі – ювелірні вироби) здійснюється через спеціалізовані магазини, спеціалізовані відділи (секції) магазинів з універсальним асортиментом товарів, а також за допомогою засобів дистанційного зв’язку.
Продаж ювелірних виробів у дрібнороздрібній торговельній мережі, на ринках (крім розміщених на них спеціалізованих магазинів, відділів) та з рук забороняється.
За торгівлю ювелірними виробами у місцях, не встановлених для такої торгівлі, суб’єкти господарювання несуть відповідальність згідно із законом.
Суб’єкти господарювання в місцях торгівлі зобов’язані забезпечити виконання вимог Закону України “Про державне регулювання видобутку, виробництва і використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контроль за операціями з ними” щодо здійснення торгівлі ювелірними виробами та реалізацію прав споживачів, визначених Законом України “Про захист прав споживачів”, дотримуватись Порядку провадження торговельної діяльності та правил торговельного обслуговування на ринку споживчих товарів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 червня 2006 р. № 833, та вимог інших нормативно-правових актів.
Споживач має право на вільний вибір товару, на перевірку його якості, безпеки, комплектності, міри, ваги та ціни, демонстрацію безпечного та правильного його використання. На вимогу споживача продавець зобов’язаний надати йому контрольно-вимірювальний прилад, документи про якість, безпеку, ціну товару.
На що треба звертати увагу при покупці ювелірних виробів?
Ювелірні вироби як вітчизняного, так і іноземного виробництва під час продажу повинні мати товарні ярлики.
Товарний ярлик ювелірних виробів передбачає наявність такої інформації: найменування або товарний знак підприємства-виробника, найменування виробу або його шифр, найменування сплаву металу та його проба, маса виробу, номер (розмір) каблучки або браслета, найменування каменю та його маса, а також позначки “виріб був у вжитку” або “б/в” для ювелірних виробів, які були у вжитку.
Торгівля ювелірними виробами з дорогоцінних металів здійснюється суб’єктами господарювання тільки за наявності відбитка державного пробірного клейма України.
Ще однією ознакою справжнього ювелірного виробу є присутність на ньому двох клейм, перше з них це державне пробірне клеймо, а друге – це номер проби, яка вказує на вміст дорогоцінного метала в сплаві. Наприклад, золото як метал сам по собі м’який, тому в чистим вигляді не придатний для виготовлення ювелірних виробів. Щоб зробити золоті вироби більш міцними, їх виготовляють не з чистого золота, а використовують сплави з іншими металами, такими як мідь, срібло, платина, та інші. Наприклад, 585 проба свідчить про те, що виріб містить 58,5 % золота. Для золотих виробів найбільш поширені проби – 585 и 750, для срібних – 875, 925. Якщо на пробі ви знайшли цифри 14к або 18к, то ця прикраса вироблена за кордоном. Треба знати, що: 24 карата – це 1000 одиниць (тобто золото 999.9 проби), відповідно 18 карат – це 750 одиниць (тобто 750 проба), а 14 карат – це 583,33 одиниці (майже 585 проба).
Не варто купувати прикрасу, якщо клеймо проби нечітке або взагалі відсутнє.
Слід пам’ятати!
Під час продажу товару продавець зобов'язаний видати споживачеві розрахунковий документ встановленої форми (фіскальний чек), що засвідчує факт купівлі, з позначкою про дату продажу або відтворити на дисплеї програмного реєстратора розрахункових операцій (дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій) QR-код, що дає змогу особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію з розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому містяться, або надіслати електронний розрахунковий документ на наданий споживачем абонентський номер чи адресу електронної пошти. (абз.2 ч.11 ст.8 Закон України “Про захист прав споживачів”).
Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 19 березня 1994 р. №172 про реалізацію окремих положень Закону України “Про захист прав споживачів”, ювелірні вироби входять до переліку товарів належної якості,що не підлягають обміну.
Якщо ж ви, придбавши виріб з дорогоцінного металу, засумнівалися в його якості, можна виріб перевірити.
Згідно із ч.4 ст.17 Закон України “Про захист прав споживачів”, споживач має право на перевірку якості, безпеки, комплектності, міри, ваги та ціни продукції, що придбається (замовляється), демонстрацію безпечного та правильного її використання.
У разі, коли під час гарантійного строку необхідно визначити причини втрати якості продукції, продавець (виконавець, виробник) зобов’язаний у триденний строк, з дня одержання від споживача письмової згоди, організувати проведення експертизи продукції, яка проводиться за рахунок продавця (виконавця, виробника). Якщо у висновках експертизи буде доведено, що недоліки виникли після передачі продукції споживачеві внаслідок порушення ним встановлених правил використання, зберігання чи транспортування, або дій третіх осіб, вимоги споживача не підлягають задоволенню, а споживач зобов’язаний відшкодувати продавцю (виконавцю, підприємству, яке виконує його функції) витрати на проведення експертизи. Споживач, продавець (виконавець, виробник) мають право на оскарження висновків експертизи у судовому порядку.