Протягом 2023 року в результаті проведення випробувань у ТРДЛ Держпродспоживслужби виявлено 13 випадків забруднення води питної водопровідної ентерококами.
Ентерококи (Enterococcus) − рід грампозитивних коків підкласу лактобактерій, факультативні анаероби, які не утворюють спор, ростуть при температурі 10-45°С, рН 4,5-10,0, в умовах 6,5% розчину хлориду натрію, витримують нагрівання 60°C протягом 30 хвилин, добре переносять низьку температуру, стійкі до хлору, характеризуються типовим гамма-гемолізом кров'яного агару.
У ґрунті ентерококи зберігаються до 6 тижнів, але не розмножуються і не змінюють свої біологічні властивості.
Відповідно до вимог Санітарних норм − відсутність в 100 мл ентерококів є показником епідемічної безпеки питної води.
Ентерококи належать до коліформних бактерій − це велика група мікроорганізмів, концентрація яких є дуже високою у фекальній речовині теплокровних тварин. Саме тому виявлення коліформних бактерій у питній воді чітко вказує на її фекальну забрудненість.
Коліформні бактерії найчастіше зустрічаються в джерелах поверхневих вод: озерах, річках, ставках, струмках, інших водних об'єктах, куди потрапляють при змиванні відходів тварин дощовою водою. Іноді мікроорганізми потрапляють у природні водойми при скиданні неналежно дезінфікованих стічних вод.
У колодязну воду коліформні бактерії потрапляють при вимиванні дощовою водою тваринного фекального матеріалу у свердловину, а також при близькому розташуванні септичної системи.
Ентерококи – можуть стати етіологічними причинами інфекції сечовивідних шляхів, бактеріємії, ендокардиту, внутрішньочеревної інфекції та інфекції органів тазу, інфекції шкіри, м'яких тканин, менінгіту і сепсису.
Важливою особливістю роду ентерококів є високий рівень ендемічної антибіотикорезистентності. В останні два десятиліття з'явилися особливо вірулентні штами ентерококів, резистентні до ванкоміцину, здатні спричиняти внутрішньолікарняні інфекції, які поширюється через руки медичних працівників або через забруднення навколишнього середовища.
Основними методами знезараження води є фізичний (безреагентний), хімічний (реагентний), комбінований. Фізичний метод - знезараження води відбувається завдяки впливу фізичних факторів (кип'ятіння, ультрафіолет, електроліз, зворотний осмос). Хімічний метод - у воду вносяться деякі реагенти (хлор, озон, неокиснювальні реагенти). Комбіновані методи передбачають поєднання обох технологій, наприклад ультрафільтрації та хлорування.