Експорт з України до країн Європейського Союзу рослин для посадки, що належать до родів або видів, перелічених у Додатку І Виконавчого Регламенту Комісії (ЄС) 2020/1201¹, можливий у випадку, якщо Національна організація захисту рослин України повідомить Європейську комісію про статус бактеріозу винограду (Xylella fastidiosa (Wells et al.)) в Україні на підставі проведених перевірок, з відбором зразків та проведенням фітосанітарної експертизи з використанням тесту, визначеним Додатком IV Регламенту, а саме - методом ПЛР.
Управління фітосанітарної безпеки Головного управління Держпродспоживслужби в Тернопільській області звертає увагу суб’єктів господарської діяльності, які планують здійснювати експорт рослин для посадки, які належать до родів або видів, зазначених у Додатку І Регламенту (ЄС) 2020/1201¹ про те, що:
З Регламентом комісії (ЄС) 2020/1201¹ щодо заходів із запобігання проникненню та розповсюдженню в межах Союзу Xylella fastidiosa (Wells et al.) можна ознайомитись за посиланням: http://surl.li/rrfab .
За більш детальною інформацією можна звернутися в Управління фітосанітарної безпеки Головного управління Держпродспоживслужби в Тернопільській області за телефоном 52-18-14.
Довідка:
Бактеріоз винограду (хвороба Пірса) – бактеріальна хвороба, включена до списку А 1 «Карантинні організми, відсутні в Україні» Переліку регульованих шкідливих організмів, який затверджено наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 29.11.2006 року № 716 (зі змінами). Збудником хвороби є бактерія Xylella fastidiosa Well et al.
Xylella fastidiosa уражує 359 видів деревних та трав'янистих рослин, що належаль до 75 родин, серед них слива, персик, вишня, груша, дуб, бук, ясен, в’яз, платан, клен, вільха, горіх, лаванда та інші. Симптоми прояву залежать від господарів і комбінацій штамів бактерії. Багато видів рослин є безсимптомними носіями, що сприяє поширенню інфекції. Головною рослиною-господарем є виноград.
Симптоми ураження хворобою це - опіки на листках, їх в’янення і опадання, хлороз або бронзовість уздовж краю листка, затримка росту, карликовість рослин і окремих частин (плодів, листя), зменшення кількості і розмірів плодів. Сильно уражені рослини гинуть.
Збудник бактеріозу проникає в судини ксилеми винограду блокуючи транспортування мінеральних поживних речовин та води, порушує нормальний перебіг фізіологічних процесів в рослинах.
У хворих рослин початок вегетації затримується. Пагони виростають викривленими, плямистими, зелено-коричневими. Міжвузля укорочені, бруньки розпускаються із запізненням, нерівномірно, ріст пагонів пригнічений. У наступні роки уражені рослини розвиваються повільно, при цьому утворюються слабкі хлоротичні пагони, що залишаються життєздатними впродовж одного-двох вегетаційних періодів. Під час цвітіння спостерігається осипання почорнілих суцвіть та дрібних зав’язей. Ягоди передчасно забарвлюються, розм’якшуються та опадають. На пізній стадії розвитку хвороби відбувається відмирання кореневої системи слідом за відмиранням надземної частини виноградної лози. Потенційні втрати врожаю винограду можуть сягати 50—80%.
X. fastidiosa між країнами може поширюватися із зараженим садивним матеріалом рослин-господарів. З насінням не переноситься.
Фітосанітарні заходи: забороняється завезення садивного матеріалу винограду із заражених районів країн, де зареєстровано X. fastidiosa.