Бактеріальний опік плодових – небезпечне захворювання

    Спеціалісти Управління фітосанітарної безпеки Головного управління Держпродспоживслужби в Тернопільській області роз’яснюють про небезпечну карантинну бактеріальну хворобу - бактеріальний опік плодових (Erwinia amylovora Burill Winslow et. al.).

    В зв’язку із збільшенням кількості різноманітних видів плодових та декоративних культур, які вирощують як в господарствах так і на присадибних ділянках існує потенційна загроза поширення небезпечної карантинної хвороби зерняткових культур – бактеріального опіку плодових.

    Бактеріальний опік плодових (Erwinia amylovora Burill Winslow et. al.), включений до Переліку регульованих шкідливих організмів, обмежено поширених в Україні (список А-2). Збудник уражує понад 170 видів рослин. Найбільшої шкоди завдає рослинам родини Розоцвітих: яблуні, груші, айві, глоду, кизилу, горобині, стравезії, ірзі, мушмулі. З декоративних та дикорослих збудник уражує піроканту, китайську айву, спірею, троянду.

    Шкодочинність збудника значна внаслідок швидкого поширення хвороби. В садах може уражуватися від 20 до 50% насаджень, з яких 10-20% гинуть. В деяких садах опіком уражується до 90% плодових дерев. Жодне захворювання плодових не має такого руйнівного впливу, як опік. На уразливих господарях інфекція розповсюджується по дереву настільки швидко, що навіть при сильному і негайному обрізуванні їх не можна врятувати. Рослини швидко гинуть вже після першого візуального прояву хвороби.

    Географічне розповсюдження. Починаючи з кінця 19 століття опік подових поширився по всьому континенту Америки і завдав значних втрат грушевим і яблуневим деревам у США, Канаді, Мексиці, Чилі, Гватемалі. У 1919 р. хворобу виявили у Новій Зеландії на грушевих деревах і глоді. Вона швидко набула характеру епіфітотії. Згодом, опік був завезений у Японію і Китай, де збудник став уражувати грушу, яблуню, абрикос, сливу, вишню й інші рослини із родини Розоцвітих. Розвиток торгових відносин сприяв поширенню бактеріального опіку у світі. У 1957р. хворобу було виявлено в Англії на грушах, пізніше на яблуневих деревах, декоративному глоді, численних розоцвітих у парках і приватних садах. У зв’язку з цим спроби викорінення хвороби стали безуспішними, а збитки від опіку значними. У 1966р. хворобу було зареєстровано у Нідерландах та Польщі, пізніше – у Данії та Німеччині.

    В Україні хворобу вперше виявили у 1999р. у Чернівецькій області, згодом – поодинокі вогнища у Закарпатській області на присадибних ділянках. Станом на 01.01.2023р. бактеріальний опік плодових виявлено у Волинській області у одному господарстві на площі 14,7 га.

    Виявлення і ідентифікація. Найтиповішими ознаками ураження є:

• в’янення і загибель суцвіть. Кілька або усі квітки набувають бурого або темного-коричневого аж до чорного забарвлення і залишаються на дереві. Бруньки не розкриваються, стають коричнюватими, чорніють, засихають, але не опадають;
• в’янення і загибель гілок і пагонів. Уражені молоді пагони і гілки ніби наповнені рідиною, що через деякий час починає сочитися краплями і стікати по корі у вигляді ексудату. Молоді пагони і гілки в’януть, стають коричневими. Типовим є гачкоподібне згинання кінчиків пагонів;
• листки чорніють, скручуються, відмирають, але не опадають. Бактерії інфікують листки через продихи або частіше через ранки, завдані комахами, градом тощо;
• уражені молоді плоди також стають коричневими або чорними, засихають і залишаються висіти на плодоніжках. На стиглих плодах ураження опіком проявляється у вигляді невеликих некротичних плям майже чорного кольору. Ексудату може не бути: нестиглий плід може інфікуватися через пори в шкірці або через ранки; інфікована частина плоду на початку може виглядати сіро-зеленою або чорною. Уражені груші мають темно-зелений вологий край навколо інфікованої ділянки, яблука на краях завчасно червоніють, липка рідина молочного або бурштинового кольору виділяється із пор шкірки. На плодах, уражених у другій половині літа, з’являються спочатку водянисті зелені, потім – червонувато-коричневі плями. З продихів виділяється молочно-білий ексудат;
• гілки й опіковий стовбур: розвиток хвороби починається з верхівки пагона і поступово поширюється до основи через паренхіму кори. На уражених ділянках кори з’являються темно-зелені, часто водянисті плями з нечіткою межею між ураженою і здоровою тканиною. Епідерміс уражених місць відшаровується, утворюючи пухирці. Кора розтріскується, тріщини різноманітних конфігурацій ніби обмежують уражені ділянки. Межа між хворими і здоровими ділянками стає чіткою. На корі хвороба утворює клиноподібні виразки, що можуть спричиняти загибель цілого дерева внаслідок оперізування.

    У молодих дерев, уражених опіком, до вступання у пору плодоношення важливою ознакою є в’янення ростка або пагона. У такому разі в заражених пагонах спочатку з’являється знебарвлення верхівкового листка і характерне У-подібне викривлення на кінцях. Бактерії швидко розповсюджуються на пагоні, можуть перейти на центральну гілку і призвести до загнивання дерева.

    Методи обстеження і діагностика. Для виявлення хвороби необхідне обстеження садів і дикорослих рослин від початку їх цвітіння до закінчення літа. Виділяють три критичні періоди появи хвороби: ранньовесняний (період розпускання бруньок і цвітіння); літній (період інтенсивного росту дерев); осінній (період посиленого сокоруху). Наразі триває моніторинг багаторічних плодових насаджень на виявлення цього небезпечного карантинного організму. Такий моніторинг проводять спеціалісти Управління фітосанітарної безпеки.

    Способи перенесення і розповсюдження інфекції. На великі відстані бактеріальний опік може бути перенесений насамперед з рослинами-господарями, що містять приховану інфекцію, садивним матеріалом і прищепами. Збудник опіку може розповсюджуватись комахами (попелиці, клопи-сліпняки, цикадки, медяниці грушеві, бджоли, оси, джмелі), птахами, з дощем і повітряними масами. Вірогідність ураження зростає при недотриманні правил дезінфекції і недбалості при догляді, під час обрізки дерев, щепленні.

    Найсприятливішими умовами для розвитку бактеріального опіку плодових є відносна вологість 80% та температура повітря 18-29 °С.

    Фітосанітарні заходи при виявленні бактеріального опіку плодових:

• При виявленні опіку плодових накладається карантинний режим та здійснюються комплекс карантинних заходів, спрямованих на знищення вогнища захворювання та запобігання подальшого розповсюдження опіку плодових.
• Звертаємо увагу, що у разі виявлення підозри на зараження плодових насаджень бактеріальним опіком плодових необхідно негайно звернутися в Управління фітосанітарної безпеки Головного управління Держпродспоживслужби в Тернопільській області за телефоном 52-18-14, або до державного фітосанітарного інспектора у вашій зоні обслуговування.