Головне управління Держпродспоживслужби

в Тернопільській області

Телефон гарячої лінії:  

(0352) 52-10-10

Обережно! Сказ!


 Хвороба відома з давніх часів і люди завжди, ще не знаючи її природи, остерігались тварин з невластивою поведінкою, бо з досвіду знали, що їх покуси є смертельнонебезпечними. Сказ викликається вірусом, який може поражати всі види теплокровних, включаючи людину і від нього у світі щороку помирають десятки тисяч людей і гинуть сотні тисяч тварин.
   Хвороба щороку реєструється і на Тернопільщині. І вже за 4місяці 2017 року в області виявлено 27 випадки захворювань різних видів тварин. І лише на території Бережанського, Бучацького, Гусятинського, Підгаєцького районів та м.Тернопіль хвороба не реєструвалась.
Найчастіше хворіють червоні лисиці, які є головним резервуаром та поширювачем вірусу сказу в природі. Для інфікованих лисиць характерна невластива поведінка і вони цілком безбоязно можуть проникати у двори і навіть людські оселі, наносячи покуси свійським тваринам та людям.
   Розповім про безпрецедентний і навіть драматичний випадок, що мав місце в минулому році у с.Будки Кременецького району, де до гурту дітей, які безтурботно грались на вулиці, почала наближатись лисиця. Діти з цікавістю і зовсім безпечно за нею спостерігали. Звісно, що не розуміли тоді дітлахи чим могла для них закінчитись зустріч з героїнею улюблених казок, та на її шляху став невеликий собака, який очевидно прийшов з котримсь із дітей і лежав поруч на траві. Лисиця, не роздумуючи, накинулась на собаку... Поки тривала сутичка, хтось встиг покликати знайомого мисливця і той пристрелив лиса. Така ж доля, нажаль, спіткала і собаку-ратівника, який не був щепленим від сказу, а в тім протистоянні отримав багато кусаних ран.
   Прикро, що громадяни часто не усвідомлюють небезпеки, яка може їх підстерігати та не вміють себе поводити у подібних ситуаціях і навіть отримавши покуси, далеко не завжди звертаються за медичною допомогою. Так кілька років тому житель міста Бучач, отримавши покус, нанесений безпритульною собакою, не звернувся вчасно за допомогою і, в результаті, захворів і помер від сказу. Ще безглуздіший вчинок мав місце у місті Ланівці, де місцевий житель, спіймавши якимсь чином лисицю, що забігла в його двір та розмірковуючи, мабуть, не зіпсувати хутро, вирішив її втопити. Та коли занурив голову лисиці у посудину з водою, вона, рятуючись, нанесла йому покус в руку. І марними були намагання сусідів переконати його звернутись за медичною допомогою. Він, щоправда, звернувся та вже було пізно і результат – летальний.
В останні роки значно зросла кількість випадків сказу в котів, які при цьому бувають дуже агресивними і можуть наносили покуси тваринам, чи громадянам і навіть своїм господарям.
   Інколи жителям у сільській місцевості доводиться констатувати, що кіт у літній період, особливо в пору жнив, залишає помешкання і повертається аж під осінь. Коти в полі живляться, в основному полівками, які теж є природним резервуаром вірусу сказу і цілком ймовірно, що кіт може бути інфікованим. А не лише покус, а навіть подряпини, нанесені такою твариною, можуть складати небезпеку, оскільки слина кота, що залишилась на лапках при умиванні, може містити вірус сказу. А тому єдиний надійний спосіб запобігти інфікуванню котів з такими звичками - завчасна їх вакцинація
   Другим найбільшим поширювачем сказу, особливо в містах, є безпритульні (бродячі) тварини. Ця проблема не розв’язана ні в Тернополі, ні в області і, як наслідок, лише за І-й квартал поточного року із 172–х громадян області, яким було нанесено покуси – 63 (37%) потерпіло від бродячих тварин.
   Тож як уберегти себе та своїх чотириногих улюбленців від сказу? Перш за все - всі собаки, які утримуються громадянами, підприємствами чи іншими закладами повинні піддаватись вакцинації від сказу. Для власного захисту від потенційного джерела збудника слід не допускати контакту з бродячими тваринами. Адже часто доводиться спостерігати, як окремі громадяни, а особливо діти, пройняті співчуттям до безпритульних тварин, стараються їх всяко підгодовувати (навіть з руки), гладити і приводити додому, зовсім не усвідомлюючи того, чим для них може завершитись така благодійність. Бродячі тварини – це потенційний резервуар і перенощик сказу та інших небезпечних захворювань, а тому ні в якому разі не можна приводити їх, як і диких тварин, в оселі та приручати, бо результати від цього можуть бути плачевними. А сам факт забігання у двір лисиці та відсутність в неї реакції на людей вже має викликати настороженість. З такими звірами треба бути дуже обережними і не старатись самотужки вигнати їх з двору. Кращий спосіб вирішення цього питання – покликати когось з мисливців і застрелити тварину, а після цього повідомити ветеринарного спеціаліста.

   Окремо наголошуємо про так звані контактні зоопарки (зоокутки), де відвідувачі мають можливість знаходяться поруч з дикими тваринами і навіть їх гладити. Нікого не закликаємо, щоб не відвідували ці заклади, проте контактувати з тваринами, які там утримуються - не радимо.

   Якщо ж ви все-таки вирішили придбати собаку, чи кота, то купуйте виключно на ринках живності і вимагайте ветеринарний документ про їх походження та стан здоров’я. Вже придбавши тварину, повідомте про це в установу ветеринарної медицини, спеціалісти якої проведуть відповідні щеплення та проконсультують з питань утримання.