Вузькозлатка ясенева смарагдова (Agrilus planipennis) – загроза для ясенів

   Вузькозлатка ясенева смарагдова – небезпечний карантинний організм, який є інвазійним видом. Зоною природного поширення є листяні та змішані ліси Корейського півострова, північно-східного Китаю, Японії, Монголії, Тайвані. При цьому, на відміну від зони природного поширення, в зонах інвазії златка завдає величезної шкоди ясеневим насадженням і природним лісам. На території України златку виявили у  2019 році в Луганській області.

   Agrilus planipennis відноситься до групи агресивних стовбурових шкідників, здатних заселяти живі, неослаблені дерева, що неминуче приводить їх до загибелі. Рослини-господарі вузькозлатки ясеневої смарагдової, в основному, - ясен, деякі види в’язів, горіха. Також пошкоджує інші листяні породи дерев: тополю, осику, клен, березу, вільху, дуб, граб, липу.

   Імаго або доросла особина має смарагдово-зелене забарвлення із золотистим, бронзуватим або фіолетовим блиском. Довжина тіла від 7,5 до 15,0 мм. Літ жуків може тривати з середини травня до серпня. Період яйцекладки триває з початку червня до кінця липня. Самиці відкладають яйця поодиноко на поверхню і в тріщини кори стовбурів і нижньої частини головних гілок. Через 7-10 днів відроджуються личинки, які забурюються в кору і досягають лубу, яким харчуються впродовж літа.  Личинкові ходи дуже звивисті, забиті бурим борошном, розширюються із зростанням личинки. Жуки живляться листям у кронах дерев; в сонячну теплу погоду вони активні з 6 до 20 години, в пошуках кормової рослини можуть перелітати на відстань до 1 км.

   Заселені вузькозлаткою  дерева, зазвичай, мають розріджену крону, листя передчасно жовтіє і опадає, уздовж стовбура і головних гілок розвиваються вторинні пагони.  На третій рік зараження багато гілок відмирає, стовбур тріскається, стають помітні численні льотні отвори. Для виявлення ходів необхідно видалити кору з живих дерев.

   Зазвичай, жуки нападають на відкрито стоячі дерева, особливо на узліссях, але можуть заселяти і дерева у глибині лісу.

   Шкідливість вузькозлатки ясеневої смарагдової загрозливо велика. Традиційні хімічні методи захисту не дають необхідного результату і не  дозволяють зупинити подальше поширення шкідника. Єдиним способом знищення златки на даний момент залишається вирубка і знищення уражених дерев.

   Для успішної та ефективної боротьби з небезпечним шкідником дуже важливим є їх раннє виявлення. Якщо виявлення шкідника відбувається на стадії його первинного заселення, коли рівень зараження ще невисокий, то значно збільшується ймовірність його швидкого знищення  з  використанням  менш дороговартісних заходів захисту. Але на ранніх стадіях (1-й рік) заселення златкою,  виявити даний шкідник дуже важко. Тому і застосовують феромонні пастки  - для вчасного виявлення небезпечного карантинного шкідника. Феромонна пастка – пастка з диспансером синтетичного феромона, що приваблює і відловлює певний вид комах.

   Спеціалісти Управління фітосанітарної безпеки Головного управління Держпродспоживслужби в Тернопільській області у 2022 році  проводять фітосанітарний моніторинг території Тернопільської області на виявлення вузькозлатки ясеневої смарагдової за допомогою феромонних пасток. Феромонні пастки вивішують  на площі з розрахунком 1 пастка на 5 га. Загальна площа обстеження складає 250 га. Звертаємо увагу  населення – якщо ви побачили феромонну пастку на дереві, прохання - не пошкоджувати і не знищувати її.

   Також, з метою обізнаності, спеціалісти Управління фітосанітарної безпеки, проводять роз’яснювальну роботу  працівникам лісових господарств області щодо біології, морфології, шкодочинності вузькозлатки ясеневої смарагдової.

   У випадку підозри на виявлення ясеневої златки та пошкодження златкою, звертатися в Управління фітосанітарної безпеки Головного управління Держпродспоживслужби в Тернопільській області.

    Не дозволимо небезпечному карантинному шкідникові  розповсюдитися  на території нашої країни та  завдати непоправної шкоди нашим лісам. Збережемо довкілля разом!