На Тернопільщині фітосанітарні інспектори розпочали моніторинг на виявлення небезпечного карантинного організму – західного кукурудзяного жука

 Західний кукурудзяний жук (Diabrotica virgifera virgifera Le Conte)  - небезпечний шкідник кукурудзи, який віднесений до переліку карантинних шкідників України. Шкодять як жуки, так і личинки. Личинки живляться корінням кукурудзи, що призводить до зменшення кореневої маси, поганого розвитку коріння і ураження його гнилями, які надають йому бурого забарвлення. Ослаблені рослини стають сприйнятливішими до різних захворювань, за рахунок того, що жуки та личинки являються переносниками різноманітних збудників захворювань кукурудзи: грибкових, бактеріальних, вірусних. Пошкоджені дорослі рослини під час сильних вітрів та дощів легко полягають, і стебло набуває форми «гусячої шиї». Найбільша шкодочинність західного кукурудзяного жука проявляється на тих полях, де відсутня сівозміна. При беззмінному вирощуванні кукурудзи значно зростає щільність популяції цього шкідника. Жуки живляться пилком, маточними стовпчиками, незрілими зернами, листям кукурудзи. Крім цього, жуки можуть живитися пилком інших рослин з родини гарбузових, бобових, злакових, складноцвітих. Пошкоджують волоть, стовпчики жіночих суцвіть, листя, іноді обгризають молоді качани. При живленні жуків на генеративних органах зменшується кількість зерен у качані, внаслідок чого знижується врожайність.

Спеціалісти Управління фітосанітарної безпеки проводять моніторинг посівів кукурудзи на виявлення західного кукурудзяного жука за допомогою феромонних пасток. 

Пастки для виявлення жука розміщують на кукурудзяному полі з розрахунку 1 пастка на 5 га. Причому клейова поверхня пастки і феромонна капсула мають бути зовні.

Пастку встановлюють на рівні качана.

Дія феромона триває приблизно 4-5 тижнів, потім його замінюють, а клейову поверхню оновлюють.

Після заміни, пастки направляють у фітосанітарну лабораторію для проведення фітосанітарної експертизи.

Феромонний моніторинг за останні десятиріччя став основним і найбільш рентабельним способом вчасного виявлення, контролю розповсюдження і оцінки динаміки чисельності шкідників порівняно з існуючими методами, наприклад з візуальними обстеженнями.

Феромонний моніторинг дозволяє оперативно і вчасно прогнозувати появу шкідливої стадії фітофагів та приймати рішення щодо оптимальних строків і обсягів проведення захисних заходів.