Головне управління Держпродспоживслужби

в Тернопільській області

Телефон гарячої лінії:  

(0352) 52-10-10

Гігієнічна оцінка навчального процесу у школах


  Режим дня - це розподіл часу на всі види діяльності і відпочинку з урахуванням віку, стану здоров'я і особливостей особи.

  Раціонально побудований режим сприяє оптимальній працездатності, попереджує втомлюваність, зміцнює здоров'я. В основі режиму дня лежить умовно-рефлекторна діяльність, з часом вона набуває характеру динамічного стереотипу, готуючи організм до виконання певної діяльності в конкретний час і, в певній мірі полегшує виконання цієї роботи. Із зростанням і розвитком дитини режим дня зазнає змін відповідно до інших інтересів, ритму життя, що носить діалектично обумовлений характер. При побудові раціонального режиму дня враховуються біоритми функціонування організму. У більшості здорових дітей найбільша збудливість кори головного мозку визначається в період з 9 до 12 години і з 16 до 18 години, перший підйом  більш виражений по силі і тривалості.

  Чи не найважливішим гігієнічним принципом побудови режиму дня школяра є раціональна організація учбово-виховного процесу, при якій отримання різносторонніх знань поєднується із зміцненням здоров'я учнів і сприяє формуванню цілісної і корисної для суспільства особи.

  Успішне навчання вимагає стійкої концентрації збудження в корі головного мозку дитини. Разом з тим, відносна функціональна незрілість нервових клітин центральної нервової системи, слабкість процесів активного внутрішнього гальмування разом з переважанням збудження характерні для дітей молодшого шкільного віку і вимагають особливого підходу до побудови режиму розумової діяльності, щоб вона не перетворилась на чинник негативної дії на здоров’я дитини. Освітня робота вимагає ще й тривалого збереження певної статичної пози, що створює навантаження на опорно - руховий  апарат. З метою попередження диспропорції між статичним і динамічним компонентами освітньої частини режиму дня школяра, що має істотне несприятливе значення для здоров’я, вводяться додаткові види рухової активності (фізкультхвилини і фізкультпаузи), гімнастика до початку занять.

  Стомлення на шкільному уроці – це природній наслідок учбової діяльності і відіграє певну біологічну роль для організму. Перш за все, це захист від перевтоми, тобто виснаження організму і, крім того, стомлення стимулює відновні процеси і підвищує функціональні можливості організму. Про початок розвитку стомлення свідчить зниження продуктивності праці (збільшення числа помилок і неправильних відповідей, подовження часу виконання робочих операцій), поява рухової турботи, зниження уваги, порушення дихання, серцебиття, погіршення самопочуття. Ознаки стомлення виникають пізніше, якщо школяр знаходиться в сприятливих умовах.

 Розвитку перевтоми сприяють порушення санітарно-гігієнічних вимог учбової діяльності, не відповідність режиму праці і відпочинку та індивідуальним особливостям дітей.

 

Гігієнічна оцінка організації навчального процесу в школі передбачає вивчення навчального розпорядку, розкладу занять та організації уроку.

Контроль за режимом роботи навчальних закладів здійснюється фахівцями Головного управління Держпродспоживслужби в Тернопільській області шляхом визначення часу занять у школі, тривалості уроків, перерв між ними та змінами, відповідності кількості уроків протягом року та тижня навчальному плану. В процесі контролю звертається увага на денне, тижневе навантаження, тривалість перерв між уроками, початок і закінчення занять. Окрім цього, перед початком нового навчального року спеціалісти районних (міького) управлінь Головного управління Держпродспоживслужби в Тернопільській області вивчають та погоджують розклад уроків та режими дня вілповідно до вимог ДСанПіНу 5.5.2.008-01 («Державні санітарні правила і норми влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу»). Про виявлені порушення інформуються районні (міський) відділи освіти з метою вжиття заходів по їх усуненню, здійснюється контроль за їх виконанням.

В основному, у загальноосвітніх навчальних закладах учбове навантаження витримується. Проте, виявляються наступні недоліки: розклади уроків складаються без урахування динаміки працездатності учнів протягом дня та тижня (має місце збільшення тижневого навантаження), зокрема в закладах нового типу (гімназії, ліцеї). Щодо інших вимог чинного санітарного законодавства, то слід відмітити, що факультативні заняття в розклад уроків не вводяться, тривалість перерв від 45-ти хвилин до 1 години з моменту закінчення останнього уроку до початку факультативного заняття витримується. Тривалість великих та малих перерв витримується.

У молодших школярів найвища працездатність зберігається на 1 і 2 уроках, потім до 3-го і особливо до 4-го уроку вона знижується. На 5 уроці у молодших і на 6 - у старших школярів працездатність знижується на 50 % в порівнянні з першим уроком. Аналогічна динаміка працездатності спостерігається і протягом тижня. Разом з тим враховується тижнева, місячна і річна динаміка працездатності (наростання стомлення до середини і до кінця тижня, до середини і до кінця навчального семестру та до кінця учбового року). У зв'язку з цим на вказаних етапах по можливості міняються акценти, дещо знижуючи учбове навантаження і збільшуючи активний відпочинок.

Основними елементами санітарно-гігієнічного нагляду за розкладом занять є визначення відповідності розподілу та чергування предметів впродовж навчального дня і навчального тижня стану здоров’я та морфофункціональним можливостям організму дітей та підлітків, урахування особливостей фізіологічної кривої працездатності учнів, вивчення ступеня складності предметів та характеру їх взаєморозміщення (наявність спарених уроків з одного предмету, розміщення поряд предметів подібних за змістом або за видом діяльності).

Для визначення ступеня складності уроків використовується рангова шкала складності шкільних предметів.

 

Протягом 2018 звітного року під наглядом фахівців Держпродспоживслужби в Тернопільській області знаходилось 1272 дошкільних і загальноосвітніх навчальних заклади, в тому числі 29 опорних закладів та їх 72 філії. До початку 2018/2019 навчального року за рішеннями місцевих рад ліквідовано 13, призупинено діяльність – 2 і понижено ступінь 4 закладів загальної середньої освіти. Проте, в області ще функціонує 6 закладів, які не відповідають санітарно-гігієнічним вимогам. Також, через брак коштів останніми роками в області призупинено будівництво нових освітянських об’єктів.

Правильна організація учбових занять сприяє збереженню здоров’я, працездатності учня. Разом з тим, стан сучасної освіти виявляє негативні тенденції для здоров'я учнів, оскільки збільшуються і “омолоджуються” окремі форми патології від початку до кінця шкільного етапу освіти (дефекти постави, короткозорість, захворювання верхніх дихальних шляхів, серцево-судинної системи, патологія хребта і ін.). В їх попередженні важлива роль повинна відводитися дотриманню вікового гігієнічного регламенту в правильному підборі меблів, приміщень, в достатньому освітленні робочого місця, в оптимальних умовах мікроклімату житлових і учбових приміщень, в харчуванні, загартовуванні і інших заходах. Велику роль грають взаємостосунки в сім'ї, в учбовому колективі з однолітками і педагогами. Дуже важливий оптимальний ритм роботи і відпочинку, у тому числі активного відпочинку. Фізіологічна схема зміни працездатності включає період включення, оптимальної працездатності і її зниження. Потім повинен слідувати період відпочинку з фазою відновлення функцій і їх зміцнення. Всі ці фази по тривалості і ступеню вираженості дуже різняться у школяра різного віку і повинні визначатися індивідуальними особливостями.

Створення сприятливих для здоров’я умов праці, навчання, побуту та відпочинку регламентується статтею 28 Законодавства України про охорону здоров'я, де вказано, що з метою забезпечення сприятливих для здоров’я умов праці, навчання, побуту та відпочинку, високого рівня працездатності, профілактики травматизму і професійних захворювань, отруєнь та відвернення іншої можливості шкоди для здоров’я встановлюються єдині санітарно - гігієнічні вимоги до організації виробничних та інших процесів, пов’язаних з діяльністю людей. Власники і керівники підприємств установ і організацій зобов’язані забезпечити в їх діяльності виконання правил техніки безпеки, виробничої санітарії та інших вимог щодо охорони праці, передбачених законодавством про працю, не допускати шкідливого впливу на здоров’я людей та навколишнє середовище.