Головне управління Держпродспоживслужби

в Тернопільській області

Телефон гарячої лінії:  

(0352) 52-10-10

Фахівці Управління фітосанітарної безпеки здійснюють феромонний моніторинг лісонасаджень


 18.08.2020 Феромонний моніторинг, за останні десятиріччя, став основним і найбільш рентабельним способом вчасного виявлення, контролю розповсюдження і оцінки динаміки чисельності шкідників. Застосування феромонних пасток для виявлення і спостереження за розвитком шкідників, відрізняється простотою, безпечністю і ефективністю їх застосування. Вони дозволяють оперативно і вчасно прогнозувати появу шкідливої стадії фітофагів, контролювати динаміку чисельності на місцевому і регіональному рівнях та приймати рішення щодо оптимальних строків і обсягів проведення захисних заходів.

Важливим завданням Управління фітосанітарної безпеки Головного управління  Держпродспоживслужби в Тернопільської області є своєчасне виявлення, локалізація і ліквідація регульованих шкідливих організмів. Розширення торговельних відносин України зі світом, збільшує ризик завезенню і занесенню невідомих для держави шкідників лісу. Отже, однією з важливих переваг феромонного моніторингу є вчасність виявлення карантинних шкідливих організмів.

Для визначення фітосанітарного стану лісових насаджень, державні фітосанітарні інспектори проводять детальні обстеження та фітосанітарний моніторинг. Для виявлення багатьох видів лускокрилих, короїдів та інших стовбурових шкідників використовують феромонні пастки. Перевага таких пасток полягає в можливості виявлення шкідників при достатньо низькій чисельності.

Залежно від біології комах використовують феромонні пастки різних типів. Це можуть бути дельтовидні (трикутні), пастки відкритого і напіввідкритого типу, пастки Ліндгрена. Всередину пасток поміщають диспансер, просочений синтетичним аналогом статевого феромонна. Запах феромона виходить з диспансера, приваблює самиць жуків. Вони підлітають до лійки, вдаряються в бар’єрні пластинки і падають вниз в прийомну склянку. У випадку напіввідкритої пастки, то жуки прилипають до поверхні. Самі ж феромони є екологічно безпечними. Це природні речовини, які застосовуються у мікродозах, швидко випаровуються і не забруднюють довкілля.

У 2020 році державними фітосанітарними інспекторами проводиться фітосанітарний феромонний моніторинг на виявлення таких видів карантинних шкідників лісових насаджень:

Смолівка кедрова (Pissodes nemorensis Germ.) є шкідником молодих насаджень таких дерев як  сосна, кедр, модрина, ялина сибірська.  Смолівка кедрова заселяє все дерево від коренів до верхівок гілок. Личинки пошкоджують бокові гілки дерев, імаго вигризають глибокі отвори. Личинки, розвиваючись під корою, здатні повністю знищити молоді гілки. Вони прокладають звивисті ходи, які спочатку тонкі, згодом, по мірі росту личинки, розширюються. Уражені смолівкою дерева відрізняються від здорових пожовтінням хвої і засиханням верхівок. Pissodes nemorensis Germ. здатні повністю знищити молоде дерево, висотою до 30 см. Основними ознаками присутності шкідників є круглі дірочки та глибокі отвори вигризені імаго в корі гілок і стовбурів дерев.

Лісовий похідний шовкопряд (Malacosoma disstria Hüb.) пошкоджує дуб, ясен, липу, вишню, осику та ряд інших дерев. Шовкопряд має одну генерацію на рік. Самка відкладає до 350 яєць групками навколо окремих гілок. Зовні вони вкриті специфічною речовиною, яка захищає їх від висихання, а також низьких температур. Відродження гусениць співпадає з масовим розпусканням бруньок на кленах. Щойно відроджені гусениці формують на стовбурах гнізда з павутини, в яких вони знаходяться після виходу з яєць. Пізніше гусениці рухаються в пошуках нових місць для живлення і обплітають павутиною окремі гілки і навіть цілі дерева. Дорослі гусениці розповзаються у пошуку сприятливих місць для залялькування. Білі кокони знаходяться: у тріщинах кори, під опалим листям, на парканах та будинках. Імаго відроджуються через два тижні.

Японський сосновий вусач (Monochamus alternatus Hope) пошкоджує ялину, сосну, ялицю, модрину. Жуки нападають лише на ослаблені та зрубані дерева, прокладаючи ходи під корою та деревини. При зніманні кори видно молоді личинки, які прогризають ходи у деревині. На наявність дорослих личинок вказують овальні вхідні отвори. Імаго японського соснового вусача є перенощиком нематод, які можуть завдати великої шкоди хвойним насадженням.

Китайський вусач (Anoplophora chinensis). Його основні рослини-живителі належать до родів: яблуня, тополя, верба, клен, вільха, береза, каштан, бук, ясен, горіх, груша, дуб. Цей шкідник може завдавати шкоди плодовим і декоративним деревам різного віку. Цикл розвитку А. chinensis триває 1-2 роки в його природному ареалі і може складати 3 роки. Личинки, які харчуються, прогризають ходи в стовбурі під корою, а потім проникають в нижню частину стовбура і коріння. Дерева, в результаті живлення личинок, стають сприятливими до впливу хвороб і вітру. Часто такі дерева гинуть. Жуки живляться листям і молодою корою. Імаго живуть приблизно 1-3 місяці, як правило, в період з травня по серпень.

Великий модриновий короїд (Ips subelongatus Motsch.)  вважається найбільш небезпечним шкідником модрини в регіонах свого розповсюдження.  Характерними ознаками присутності шкідника є витікання смоли з отворів (місць входу імаго в кору). За сильного заселення, крона хвойних дерев рідшає, хвоя набуває жовтогарячого забарвлення, окремі гілки (особливо в верхній частині дерева) в'януть і засихають. Масовий літ припадає на теплі дні у кінці травня – початок червня. Виліт імаго другого покоління припадає на серпень – вересень.

Феромонний моніторинг є необхідною складовою при визначені фітосанітарного стану лісових насаджень області. Крім того такий моніторинг сприяє вчасному виявлені небезпечних шкідників на початкових стадіях їх появи. Це допоможе фітосанітарним інспекторам організувати заходи з локалізації та ліквідації виявленого вогнища в найшвидші терміни, а як результат зберегти екологічну та економічну значущість лісових насаджень. Тому прохання до туристів, грибників та інших відвідувачів лісу не пошкоджувати і не знищувати  пастки у випадку їх виявлення. Збережемо довкілля разом!