Головне управління Держпродспоживслужби

в Тернопільській області

Телефон гарячої лінії:  

(0352) 52-10-10

Боротьба з мишоподібними гризунами


11/20/2020

 Мишоподібні гризуни — збірна назва дрібних шкідливих гризунів з класу ссавців. До них належать шкідники з родин мишей (Muridae) та хом’якоподібних (Cricetidae). Ця група об’єднує багато родів і видів гризунів, котрі відрізняються між собою розміром і формою тіла, будовою зубів, характером живлення, розмноження.

 В Україні налічується 38 видів гризунів – ховрахи, пацюки, миші і полівки. Всі вони харчуються рослиною їжею і характеризуються дуже високою плодючістю, здатні мігрувати з одного поля на інше в пошуках їжі, завдають значних збитків сільськогосподарському виробництву, а також є переносниками хвороб, небезпечних для людей та свійських тварин (лептоспірозу, псевдотуберкульозу, туляремії). Тому  боротьба з ними є одним з найважливіших заходів у системі захисту рослин.

 На території країни поширено п’ять видів мишей — хатня (повсюдно), лісова (у лісах та лісосмугах), польова (у Поліссі, Лісостепу, Карпатах, у Степу — лише біля водойм), жовтогорла (у Карпатах, Поліссі, гірських районах Криму, лісових масивах Лісостепу й частково лісонасадженнях Степу), миша-крихітка (у Поліссі й Лісостепу).

 Мишоподібні гризуни є надзвичайно ненажерливими, багатоїдними шкідниками,  добова вага спожитого корму при харчуванні соковитими частинами рослин складає 120-300% від ваги їх тіла, 30-100% - при харчуванні насінням. В посівах сільськогосподарських культур, багаторічних трав та неорних  земель на території області, за видовим складом домінує полівка звичайна (Microtus arvalis P),шкодить також польова миша (Apodemus agraris), зустрічається лісова, хатня, жовтогорла миші, ховрахи.  Серед полівок найбільш поширеніша й чисельна сіра (звичайна), гуртова. Полівки пошкоджують посіви зернових, багаторічних трав та інших культур, значної шкоди завдають сінокосам та пасовищам. Селяться у посівах,  перелогових землях, городах, у  садах. Узимку під снігом харчуються сходами озимих культур. Зимують також у скиртах соломи та сіна. В період настання холодів, збільшується чисельність гризунів в житлових та нежитлових приміщеннях.

 Розмножуються полівки протягом усього теплого періоду, а сіра — у скиртах — і взимку. Одна самка може давати до 88 особин на рік. До того ж, у сірої полівки малята стають статевозрілими за сприятливих умов в 10–20 денному віці і коротким строком вагітності 18-20днів, а в гуртової — через 2 місяці після народження. Протягом року полівки здатні давати до 10 приплодів: по 5-6,максимально по 10-12 мишенят, через кожні 20-30діб. За сприятливих умов це призводить до масового розмноження гризунів. За середньодобової температури повітря вище +22℃ та нижче +5℃ розмноження припиняється, про те за наявності достатньої кількості корму та відсутності відлиг полівки в полях розмножуються і взимку під снігом.

 Розмноження мишоподібних гризунів може обмежуватися природними чинниками. Так, ранні морози за відсутності снігового покриву, ожеледиці й утворення крижаної кірки на полях, різкі зимові відлиги з таненням снігу спричинюють загибель шкідника. Зниженню їх кількості сприяють також посушливі умови весни й літа. Певну роль у цьому відіграють також хижі та всеїдні птахи й ссавці. Не зважаючи на все це, щільність та шкодочинність гризунів на сільськогосподарських угіддях залишаються досить високими, і тому треба завжди планувати проведення захисних заходів.

 Заходи з контролю щільності популяцій мишоподібних гризунів поділяють на профілактичні й винищувальні. Найважливішими профілактичними заходами є агротехнічні: дотримання сівозміни, боротьба з бур’янами на полях і в місцях резервацій гризунів (у лісосмугах та на узбіччях доріг, неорних землях), своєчасне й без втрат збирання врожаю,  та якісна оранка – позбавляє гризунів кормової бази і надійного сховища. Боротьбу з гризунами треба здійснювати як у період масового розмноження, так і в період низької їх чисельності, коли вони живуть у місцях резервацій. Поряд із цим особливу увагу слід приділити посівам озимої пшениці, не допускаючи заселення їх шкідниками з осені. Для цього перед сівбою озимини треба знищувати гризунів на попереднику й на прилеглих угіддях. Якщо ж на одному гектарі посівів озимих зернових, багаторічних трав щільність мишоподібних гризунів досягає 3 і більше колоній, необхідно терміново вжити винищувальних заходів, застосовуючи головним чином хімічні та біологічні засоби – родентициди.

 Асортимент родентицидів постійно удосконалюється, що зумовлено специфікою організму гризунів, адже вони як тварини і люди належать до теплокровних. Відносна безпека родентицидів базується на різниці маси тіла гризуна порівняно з людським, а також з більшістю домашніх і диких тварин, на харчовій вибірковості та інших біологічних особливостях. Застосовуючи хімічні методи необхідно враховувати видовий склад мишоподібних. Найкращою принадою для мишей, що харчуються насінням рослин, є зерно пшениці. Ефективність зернової принади у боротьбі проти полівок на озимих культурах осінньо-зимовий період на площах з густим травостоєм може бути низькою, адже молоді полівки зерном не харчуються. Зернові отруєні принади не слід використовувати у боротьбі з польовою мишею тому, що поїдаючи зерно  шкідник завжди вилущує його, відкидаючи оболонку, що містить найбільше отрути.

 Для регулювання чисельності гризунів зареєстровано 30 препаратів, в тому числі: Антимиша (бродіфакум 0,005%) 2-3пакетики в нору; Бромакем ПР (бромадіолон -0,005%) 1-2кг/га, через 5-7діб, при необхідності повторне застосування; Крисолов принада (бродіфакум,0,005%) 10-20г на нору (1-2пакети); Рат Кіллер Супер ГП (бромадіолон 0,005г/кг) 5кг/га; Багіра (бромадіолон 0,005%) -1,5-2,5кг/га; Капкан-принада №1(бродіфакум,0,0005)1,5-2,5кг/га; Шторм, 0,005% воскові брикети (флокумафен,0,005%) – 0,7-1,5кг/га, 1-2брикети в нору, використовують для знищення мишей та полівок на посівах зернових культур, багаторічних трав.  Препарати розкладають на полях восени: після збирання врожаю, на сходах озимих культур, а також взимку за умов відсутності снігу;  або навесні — у період дефіциту природної їжі для гризунів та наближенні їх чисельності до ЕПШ.  Принади розкладають в земляні, жилі нори з обов’язковим загортанням ґрунтом входу, для запобігання поїдання дикими тваринами та птахами. Заборонено використання хімічних препаратів на віддалі менше 500метрів від тваринницьких та птахоферм, у місцях концентрації диких птахів і тварин.

 Заборонено використання препаратів на основі фосфіду цинку (роденфос, фосфід, стрілець, щурин), при їх застосуванні спостерігається знищення корисної фауни. Фосфід цинку – смертоносна отрута котра заборонена для використання в Україні. Становить загрозу не тільки для тварин та птахів і для людей.

 Серед природних регуляторів чисельності мишоподібних гризунів зустрічаються збудники бактеріальних хвороб. Деякі з них патогенні лише для цих теплокровних і не впливають на корисну фауну. На основі таких бактерій виготовляють біологічний препарат – бактероденцид, перевага в екологічній безпеці для людей, тварин, птиці, не проявляє залишкової дії, не накопичується в навколишньому середовищі. Лабораторії біологічного захисту рослин (знаходяться у Волинській, Львівській, Чернівецькій областях) виготовляють біопрепарат Бактороденцид — зерно, заражене бактеріями мишачого тифу, для летального ефекту гризуну достатньо з’їсти 1-2 зернини, через 3-5діб шкідники стають кволими, мало їдять і гинуть. Норма (2г в нору) внесення залежить від заселення гризунами: поля, сади, пасовища – 0,2-2,5кг/га; склади, ферми на 100м2 – миші 50-100г, пацюки – 100-200г.  Біопрепарат родентицидної дії Родента БІО (Salmonella enteritidis var. Issatschenko K-28) 1,0-2,0кг/га; для виготовлення принади  Бактеронцид гель (Salmonell enteritidis var. Issatschenko IMB B-7209) -1,0л/10кг принади. При застосуванні родентициду біологічного походження мишоподібні шкідники зникають не тільки з місць  внесення, але й з прилеглих територій. Застосовуючи родентициди, слід враховувати видовий склад гризунів, пори року, особливого значення надаючи домінуванню шкідників на кожному полі, їх чисельність, щільність заселення.

 В зимовий період, з незначним сніговим покривом, спостерігається полювання на гризунів диких птахів. Метод боротьби з гризунами — приваблення хижих птахів за допомогою жердин, розставлених у полях за відсутності поблизу дерев.

 Препарати для боротьби з мишоподібними необхідно купувати в спеціалізованих торгових для продажу пестицидів або в офіційних дистриб’юторів.

 При роботі із засобами захисту рослин необхідно дотримуватись чинних Державних санітарних правил «Транспортування, зберігання та застосування пестицидів у народному господарстві» ДПС 8.8.1.2.001-98 та правил техніки безпеки.